▪️«Ніч мисливця» | The Night of the Hunter (1955), реж. Чарлз Лоутон

«Найбільш чарівний та унікальний випадок в історії кіно. Що ще можна сказати? «Ніч мисливця» — найбільш вражаючий фільм, знятий любителем» — писав Жак Ріветт.

Чарлз Лоутон ніколи не знімав кіно — у кіно знімали його, він був актором. Однак всього однієї режисерської спроби вистачило Лоутону для створення кіношедевру, вплив якого вийшов далеко за межі самого кіно.

«Ніч мисливця» розповідає історію дітей, яких переслідує самозваний пастор, насправді — серійний убивця, аби дізнатися, де їхній батько заховав вкрадені перед смертю гроші. Для картини обрали чорно-біле рішення, і через цей, здавалося б, надзвичайно обмежений спектр перед нами розгортається образний світ, широти якого навряд чи сягали картини з найбільш просунутим технічним розширенням.

Кіномова лаконічна, на межі з абстрактністю: контрастні, ніби вирізані з картону, силуети, пейзажі, здається, не зняті, а написані фарбами, а крупні плани надто чіткі, подекуди — перенасичені та нав’язливі. Так режисер пропонує глядачам точку зору дитини, чия свідомість схоплює тільки певні деталі навколишнього. І для якої, зрештою, різниця між дійсністю, казкою і сном не є очевидною, а переходи — ледь уловимими.

Переходи — ось основна таємниця «Ночі мисливця». Як фільму вдається, присипляючи нашу свідомість (адже його рамка — буквально казка на ніч), досягати таких глибин ясності образів? Для відповіді на це запитання потрібне ще не одне #пере_відкриття цієї картини.

Роберт Мітчум згадував «Ніч мисливця» як свій улюблений фільм серед усіх, в яких йому випало грати. Цитати та рефрени до цієї картини робили брати Коени, Спайк Лі. Про її вплив прямо говорили Скорсезе, Теренс Малік та Р. В. Фассбіндер. Вплив фільму вийшов далеко за межі кіно, зокрема дістався аж до британського езотеричного підпілля. Джон Баланс із гурту Coil казав:

«Є один трек — Further Back And Faster, здається, — де ми намагалися переставити слова вірша з цього фільму Чарлза Лоутона, і врешті-решт почали щосили гамселити одне одного просто в студії... Він був фігурою, яка вже деякий час нас зачаровувала: цей британський актор, який мав певний успіх у Голлівуді, зіграв Квазімодо в «Соборі Паризької Богоматері», а потім зняв цей дивовижний фільм — «Ніч мисливця» з Робертом Мітчумом. Але він був геєм і весь час жив цим дивним таємним життям... Здається, зрештою він опинився десь біля Скарборо зі своїм 16-річним коханцем...»

Сплетіння побожності та еротики у цьому фільмі — окрема тема, до якої варто повертатися ще не раз.

підписатися | наш сайт