Гарячі казки Анні Флейм

Авторський роздум вголос:

А що якщо далі вже Теара почне сумніватися в тому, що вона гідна бути поруч з Корвейном?

/тікає швидко-швидко, далеко-далеко, поки капці не наздогнали/
😂

Отже, перемагає учасниця №12, а саме - @Talia_Natali.
Вітаю з перемогою!

Будь ласка, зв'яжіться зі мною через приватне повідомлення до каналу (це маленька кнопка в лівому нижньому куті, ліворуч від кнопки ввімкнення/вимкнення сповіщень), і я надішлю Вам промокод 😊

Решта учасників, не засмучуйтесь, у вас ще буде можливість взяти участь в наступних розіграшах, де комусь з вас обов'язково пощастить 😉

І-і-і знову розіграш!

Цього разу розігрується ОДИН ПРОМОКОД на книгу "Лиховісниця". Рідкісний звір, так 😏

Щоб взяти участь у розіграші, залиште коментар до цього допису з порядковим номером.

Наприклад, перша учасниця (чи учасник) залишає коментар з числом "1". Друга - "2". Третя - "3" і так далі.

Тому прохання: звертайте увагу на номер, який був залишений в коментарях останнім, адже ваш - наступний.

Коментарі без вказаного номера в розіграші участь не беруть.

За добу з моменту публікації цього допису я подивлюсь, скільки номерків взято (і напишу в коментарях СТОП - залишені після цього повідомлення-номерки не враховуватимуться), а потім оберу серед них виграшний за допомогою рандомайзера. Результат буде окремим дописом.

Нехай щастить 😉

Те відчуття, коли обожнюєш і ненавидиш своїх персонажів водночас.
От ну... слів немає.

Настільки, що опівночі, мабуть, принесу оновлення. Буде воно плановим чи позачерговим - подивимось, як складеться завтра з робочим настроєм. Адже з ситуації, що склалась, якось треба вибиратися.
Сподіваюсь, наше спільне нічне горіння дасть мені сил 😅

Бо Корвейн - зараза.

+

А ось і оновлення-демонстрація. Настільки у мене спалахнуло, що аж полуторна прода вийшла.

++

Навіть в блозі трохи про це поволала. Чого тільки не зробиш, щоб привернути увагу до такої цікавої книги 😂

#Випробування_коханням

Тема для роздумів перед сном.
Що вони робитимуть?
Ваші припущення? 😏

Знаєте, як мені вдається виводити на хепі-енд (хоча б відносний, хоча б тільки для головних героїв), попри всі ті халепи, які трапляються з персонажами протягом історії?

Я розповім 😉

Якщо раптом мозок починає буксувати, я сідаю і тезово прописую варіанти, а що з буде з героями, якщо НЕ виводити на щасливий фінал. Але з обов'язковою умовою - вже закладена в оповідь логіка має зберігатися. І...
Деякі з цих варіантів виявляються настільки вражаюче гіркими, що мозок активізується та значно охочіше знаходить бодай якусь зачіпку, здатну вивести на хепі-енд. Не завжди вона потрапляє до книги, але головне в цьому процесі - навернути мислення в потрібний бік.

Як то кажуть: всі трюки виконані каскадерами, не повторюйте їх у домашніх умовах без відповідної підготовки, в даному випадку - психологічної стійкості 😏

P. S. Для поточної історії у мене набралося вже аж п'ять таких варіантів, один одного... цікавіше. І два з них мали б всі шанси поборотися за фінал, якби я не обіцяла вам хепі-енд 😅
Один з них, найімовірніший, є в коментарях до цього допису у вигляді епілогу, якого в книзі не буде. Але він вельми наочно демонструє, наскільки все... складно.

P. P. S. Обіцяне оновлення вже на сайті.

#Випробування_коханням

Що може бути підступнішим за бойову сваху?
Дві бойові свахи у змові.
Оновлення буде ввечері, десь о шостій годині 😏

Не знаю, як розцінювати тишу в коментарях після вчорашнього оновлення (шок в шоці чи ще не дуже?😏), але ось вам нова порція шок-контенту на сьогодні.
Корвейне-Корвейне, мазохістичний ти наш лапонька...

Отже, перемагає учасниця №19, а саме - @yuliia_savelenko. Будь ласка, зв'яжіться зі мною через приватне повідомлення до каналу (це маленька кнопка в лівому нижньому куті, яку видно, коли гортаєте цей канал, ліворуч від кнопки ввімкнення/вимкнення сповіщень), і я надішлю Вам промокод 😊
Вітаю з перемогою!

Решта учасників, не засмучуйтесь, у вас ще буде можливість взяти участь в наступних розіграшах, а там раптом і пощастить 😉

В групі нас вже багато, тож тепер промокоди не виставлятимуться на загал, а розігруватимуться. Так буде справедливіше, щоб у всіх була можливість взяти участь, бо я ж люблю прокидатися після опівночі, коли всі нормальні люди сплять 😂

Отже, розігрується ОДИН ПРОМОКОД на книгу "Випробування коханням".

Щоб взяти участь у розіграші, залиште коментар до цього допису з порядковим номером.

Наприклад, перша учасниця (чи учасник) залишає коментар з числом "1". Друга - "2". Третя - "3" і так далі.

Тому прохання звертати увагу на номер, який був залишений в коментарях останнім, адже ваш - наступний.

Коментарі без вказаного номера в розіграші участь не беруть.

За добу з моменту публікації цього допису я подивлюсь, скільки номерків взято (і напишу в коментарях СТОП - залишені після цього повідомлення-номерки не враховуватимуться), а потім оберу серед них виграшний за допомогою рандомайзера. Результат буде окремим дописом.

Бажаю удачі 😉

Slowburn - такий slowburn... Типовий, так би мовити 😂

Я: описую, як Теара нарешті потихеньку підбирається до руки Корвейна.
Теж я:

По результатах опитування абсолютно неочікуванно (ні 😂) переміг варіант - Корвейн, головний лапонька книги "Випробування коханням".

Тож, три факти про нього.

Факт 1:
Його двоюрідний дід - поточний магістр ковена цілителів. І це саме той старий, про якого доволі зневажливо відгукується Ренна у книзі "Лиховісниця" після того, як той її зцілив.
Справа в тому, що магістр Аверайн - дійсно кепський цілитель. Точніше, міг би бути хорошим, просто прекрасним, якби не прокляття, що викривляє дію його магічного дару: сильна магія, спрямована на зцілення, призводить до змін у тілі зціленої людини. Тобто, фактично - до мутації. Не завжди моментальної, але завжди - невідворотної.
Тож Ренні пощастило, що він використав на ній лише найпростіші, базові чари. І хоча Лиховісниця напевно впоралася б з наслідками чогось сильнішого, але приємного в цьому процесі було б мало.

Втім, в дечому вона все ж мала рацію: за оманливою зовнішністю такого собі тихенького старого боягуза ховається холодний та вельми гострий розум. Аверайн чудовий знавець отрут - як природних, так і магічного походження. Тож, дійсно, не дивно, що він при владі вже понад 40 років.
А тепер згадали події "Лиховісниці" і те, де там фігурувала одна сильна та загадкова отрута... 😉

Власне, Аверайн, оцінивши норов та розум свого двоюрідного онука, щиро сподівався, що той піде його стежкою і перейме рідкісні знання, але...
Корвейн терпіти не може возитися з травами, тому опанував хіба що отрути суто магічного походження. Не те щоб це знання було необхідне тому, хто сам собі - ще та зброя, але кілька пляшечок при собі він все ж тримає. Про всяк випадок.

До речі, Корвейн взагалі хотів стати артефактором, вбачаючи в усамітненні та тиші майстерні дієвий спосіб обмежити руйнівний вплив свого прокляття. Але коли твій двоюрідний дід - магістр-цілитель, то... 🤷‍♀️

Факт 2:
В роду Корвейна, за дивним співпадінням, взагалі чимало магів - щонайменше один на кожне покоління. Частіше - два-три чи навіть більше, адже рід доволі великий.
Саме тому його мати боялася народити під Чорним сонцем, адже це той випадок, коли з ланцюжка випадковостей формується традиція.
Народився Корвейн, до речі, передчасно. Мати ледве його виходила.
В цьому він вбачає злу іронію - найпершою випадковою жертвою його прокляття стала саме та, хто фактично двічі дала йому життя. Точніше - тричі.

Факт 3:
Пальчатки Корвейна - доволі зловісний артефакт, виготовлений на замовлення зі шкіри химерника. Як добре, що Теара про це не знає 😅Тільки такий... специфічний матеріал дозволяв створити перепону, абсолютно та стабільно непроникну для його прокляття в первісній формі, значно небезпечнішій за поточну.
Офіційно такі артефакти виготовляти заборонено. Але зв'язки діда та кілька вдалих сумісних справ Корвейна з ковеном артефакторів дали певні преференції. Він і зараз час від часу поставляє їм рідкісні матеріали та цікавинки, завдяки чому - завжди в курсі нових винаходів.
Втім, дружба-дружбою, але копирсатися в своєму розумі Корвейн не дозволяє. І тому, як би не хотілося артефакторам вивчити його прокляття та створити зброю з відповідними властивостями, вони отримують ввічливу відмову.

#інтерактив #Випробування_коханням #Діти_Чорного_сонця

І так, там оновлення вже вийшло 😉

Отже, за результатами опитування переміг варіант "три факти про персонажа".

Про кого хочете дізнатись? Пишіть в коментарях! За добу підрахую, за кого буде більшість голосів - і тоді напишу))

Хоч і здогадуюсь, хто переможе, та раптом помиляюсь... 😏

Що б ви не побачили на Букнеті, нагадую про прохання з допису вище) Ваші нерви мені ще знадобляться для твору-першоджерела.
Хоча, можу сказати, мені певною мірою навіть сподобалось. Цікаво подивитися на те, як мій твір собі інтерпретує чужа фантазія - суто за анотацією і, можливо, першою парою глав 😁
Хоча дракон зайвий, як на мене, компанія прекрасна і без нього. До того ж, лускатих у мене ніде немає взагалі, і навряд чи буде найближчим часом. А Мармелад - лапонька, так) Тож, в цьому випадку це вже не пародія, а скоріше інтерпретація/переосмислення/фанфік/додати потрібний варіант на свій смак 😂
А загалом, ось вона - слава 😏

Ну а оновлення неперевершеного оригіналу сьогодні - не опівночі, а зараз. Просто, тому що можу)

Також заразом нагадую про голосування щодо інтерактиву.

Початок - дописом вище👆

І ні, я не вважаю себе архіунікальною, навіть в своєму первісному напрямі творчості. Оригінальною в деяких моментах - можливо. Але період захоплення власною невшибенністю та недооціненістю я вже давно переросла.
Якщо книга невдала - це не читачі погані, це моя похибка. Адже це значить, що роман був опублікований або у невдалий час, або не таким чином, або просто недопрацьований для досягнення задовільного рівня затребуваності в очах обраної аудиторії чи не відповідає її поточним потребам. Ось і все.

Як висновок, для тих, хто таки дочитав до кінця (або почав з нього) 😏

Якщо подивитесь на той коментар, то з трьох відповідей на нього критикесса не відповіла лише мені, хоча двом іншим коментаторкам писала цілком розлогі відповіді. Отже, час на це був.

Чому такий ігнор? Тому що у відповідь на укол в так звану "больову точку" я прямо визнала, що унікальності в своїй творчості й не обіцяла. І все, нема чим крити. Це знаю я, це знають мої читачі, ні для кого це не стало ОЦЕТАКНЕСПОДІВАНКОЮ.
Це больова точка саме критика, адже стосовно себе вона заявляє якраз протилежне. Прямо кричить про це.
Це мине. Або ні :) Час покаже.

Якби тих двох коментарів не було - на тому б дискусія й заглохла, мабуть.
А так вона заглохла через бан, який довелося видати через надмірну агресію та зверхність в бік читачів.
Зверхність - це теж захисна реакція, варіант знецінення.

Тому й просила НЕ ВТРУЧАТИСЬ, так. Адже саме цього прагнула коментаторка. Уваги.

Я - не з тих авторів, хто потребує захисту і ображається на кожен випад у власний бік. Хоча й чудово розумію, що не можу вам, мої читачі, заборонити мене захищати.
Це приємно, правда, і я дякую за ваш щирий порив, але не завжди це має сенс. Точніше, майже ніколи не має 😂 Тому дякую й тим, хто таки мене почув і утримався від коментарів у тій гілці.

Хай там що, але певний ап в віджеті коментарів ця міні-драма мені дала, та й добре 😉

Тихої ночі всім.

P.S.
Щиро бажаю Вам, шановна критикессо (чи критик?😏), якщо Ви раптом це прочитаєте, знайти своїх читачів. Думаю, вони все-таки десь існують, просто шукаєте Ви їх не там.

/зітхає/
Між іншим, моє прохання НЕ ВТРУЧАТИСЯ було абсолютно серйозним. Не завуальованим проханням про допомогу - а саме тим, що я написала. Зараз поясню, чому.

Буде багато літер. Те, що планувалося коротким дописом, розрослося в цього текстового монстра. Ну, що ж...

З огляду на мій... чималий досвід публікацій в мережі, я стикалася з різною критикою. Обґрунтованою і не дуже, поданою в різний спосіб. В тому числі - і в такий.

Варто враховувати те, що починала я не з любовного фентезі (і продовжую робити це паралельно). Аудиторія мого первісного напряму... Малочисельніша та суворіша, що створює ефект прогулянки мінним полем. Ніколи не знаєш, коли начебто лояльний спочатку читач перетвориться не на хейтера, але на критика :) Маю визнати, зауваження в таких випадках зазвичай - цілком обґрунтовані, і я за них вдячна.

Та хай там що, це потребує певної стресостійкості, і з огляду на стаж спілкування з різними людьми, подібні сьогоднішньому напади на мою творчість викликають у мене хіба що означену вище реакцію у вигляді гіфки. А ще - співчуття.

Хто зазвичай це робить?
Автори, які принесли на майданчик свої твори, але ті не викликали бажаної реакції від аудиторії. Вони бачать, як масово читають інших, а їх - ні.
Хоча, зрідка, як виключення, трапляються саме читачі - "білопальтовці", яким просто не догодив той чи інший жанр, але то вже клініка, як то кажуть. Ніхто ж не змушує читати те, що не подобається))

Чому намагаються нападати на популярніших авторів?
Раціоналізація може бути дуже різною. Хтось вважає себе унікальним, і через це намагається знецінити працю "шаблонних", але чомусь, дідько, популярних авторів. А хтось просто вихований на класиці і вважає, що хорошого автора мають визнавати тільки після смерті, а книгу треба писати десятиліттями 😅
Справді, причин може бути безліч - різного ступеню логічності та раціональності (з деякими я навіть свого часу погоджувалась, хоч і не схвалювала методи дії/протидії). Але справа в іншому.

Як я роблю висновок суто за власним досвідом (який, звісно, не є істиною в останній інстанції) спілкування з такими людьми: справжня причина - це прагнення хоча б таким чином заявити про власну присутність в полі зору читачів. Чорний піар - теж піар, хоча не всі уявляють його наслідки.

На що розраховують?
На привернення до себе уваги, звісно. Автора, його читачів, авторської спільноти загалом.
Це як недолюблена дитина, яка навмисне вчиняє погано, щоб отримати часточку уваги хоча б так. Тому що хороша поведінка - проста публікація своїх творів - бажаної уваги не дала.

Мало хто з авторів визнає це внутрішньо, перед самим собою. Ще менше - вголос.
І я це чудово розумію. Набагато краще, ніж мені хотілося б.

Інша справа - що не всі готові прийняти простий факт: читають тих, хто дає потрібні емоції. Масово читають тих, хто задовольняє потребу в конкретних емоціях переважної більшості або значної частини аудиторії сайту.

Мій первісний напрям не підпадав під цей критерій. А уваги хотілося.
Чи пішла я хейтити популярних авторів? Ні, я проаналізувала, чого хочуть їх читачі, і в результаті стала одним з таких авторів. Хоча мушу визнати, мені й самій багато книжок любовного жанру здаються достобіса шаблонними, але я розумію, чому їх читають.
Особливо - зараз, коли хочеться хоча б якогось позитиву, в тому числі - впевненості, що обійдеться без несподіваних емоційних гойдалок та кінцівки у вигляді "всі щасливі - всі померли" замість омріяного, хоч і не надто логічного, хепі-енду. Коли хочеться казку - читають казку, а не кримінальну хроніку.

Так працюють шаблони. Це не погано, просто так є. Букнет - не сайт для радикальних експериментаторів.
Тому, певні шаблони є й у мене. Що я з ними роблю і в яких позах - то вже суто моя справа 😏

Сьогодні оновлення вийшло більшим, ніж зазвичай. Завтра - теж буде полуторне, бо сцену варто подати повністю, для кращого сприйняття))

P.S. Моє обличчя після "нищівного" коментаря під цією книгою:
/Якщо захочете втрутитись, щоб мене захистити чи просто для розваги - будь ласка, не робіть цього, бо банальна сварка знищить всю красу моменту, адже той коментар виглядає настільки погано, що аж прекрасно. Я навіть скрін собі зроблю, а то раптом модератори видалять - а до мене не так часто набігають непрохані критики 😂/