Початок - дописом вище👆

І ні, я не вважаю себе архіунікальною, навіть в своєму первісному напрямі творчості. Оригінальною в деяких моментах - можливо. Але період захоплення власною невшибенністю та недооціненістю я вже давно переросла.
Якщо книга невдала - це не читачі погані, це моя похибка. Адже це значить, що роман був опублікований або у невдалий час, або не таким чином, або просто недопрацьований для досягнення задовільного рівня затребуваності в очах обраної аудиторії чи не відповідає її поточним потребам. Ось і все.

Як висновок, для тих, хто таки дочитав до кінця (або почав з нього) 😏

Якщо подивитесь на той коментар, то з трьох відповідей на нього критикесса не відповіла лише мені, хоча двом іншим коментаторкам писала цілком розлогі відповіді. Отже, час на це був.

Чому такий ігнор? Тому що у відповідь на укол в так звану "больову точку" я прямо визнала, що унікальності в своїй творчості й не обіцяла. І все, нема чим крити. Це знаю я, це знають мої читачі, ні для кого це не стало ОЦЕТАКНЕСПОДІВАНКОЮ.
Це больова точка саме критика, адже стосовно себе вона заявляє якраз протилежне. Прямо кричить про це.
Це мине. Або ні :) Час покаже.

Якби тих двох коментарів не було - на тому б дискусія й заглохла, мабуть.
А так вона заглохла через бан, який довелося видати через надмірну агресію та зверхність в бік читачів.
Зверхність - це теж захисна реакція, варіант знецінення.

Тому й просила НЕ ВТРУЧАТИСЬ, так. Адже саме цього прагнула коментаторка. Уваги.

Я - не з тих авторів, хто потребує захисту і ображається на кожен випад у власний бік. Хоча й чудово розумію, що не можу вам, мої читачі, заборонити мене захищати.
Це приємно, правда, і я дякую за ваш щирий порив, але не завжди це має сенс. Точніше, майже ніколи не має 😂 Тому дякую й тим, хто таки мене почув і утримався від коментарів у тій гілці.

Хай там що, але певний ап в віджеті коментарів ця міні-драма мені дала, та й добре 😉

Тихої ночі всім.

P.S.
Щиро бажаю Вам, шановна критикессо (чи критик?😏), якщо Ви раптом це прочитаєте, знайти своїх читачів. Думаю, вони все-таки десь існують, просто шукаєте Ви їх не там.