Україна не готова до нової кризи, а вона вже тут

Економічна система України вдруге за час війни опинилася перед системним викликом структурної перебудови.

Перший такий виклик виник на початку війни 2022 року. Тоді це коштувало нам падіння ВВП на рівні 29% і промислового виробництва — більш як на 30%. Додалися ще девальвація гривні та інфляція на рівні 26%.

Після 2022 року на нас чекало перезавантаження економічної моделі. Що ж, маю дві новини: погану та відносно позитивну.

Відносно позитивна — економіка знайшла точку опори в зовнішній допомозі, секторі послуг і сировинному експорті.

Цей процес вироблення резистентності до шоків війни дав змогу 2023 року відштовхнутися від дна (зростання ВВП на 5% на низькій статистичній базі порівняння) та зростати на рівні 2–3% у подальші два роки (2024–2025).

Погана новина — економіка так і не перейшла в стан структурної перебудови й вироблення резистентності до токсичних викликів війни.

Для цього просто забракло внутрішніх кредитних ресурсів через наджорстку політику НБУ, спрямовану на створення тепличних умов для групи банківського лобі.

Економіка, яка не адаптувалася до умов війни і просто «купила» собі кілька років умовно сталого розвитку за рахунок зовнішньої допомоги, приречена на постійне занурення в крижану купіль структурної кризи щоразу, як змінюються базові умови зовнішнього фінансування чи режим фізичних руйнувань під час війни.

Простими словами, нинішня криза — це невиконане «домашнє завдання» всіх попередніх урядів Дениса Шмигаля та Юлії Свириденко.

Фактично це і не були уряди структурних змін економіки та пристосування її до умов війни, а лише «ложа чиновників», які виконували функції фінансового дирижизму.

Ступінь підготовки економіки до нових викликів ілюструє законопроєкт про державний бюджет на 2027 рік.

У пояснювальній записці до законопроєкту уряд уже усвідомлює загрозу рецесії, наголошуючи, що економічна динаміка на початку 2026 року вперше з І кварталу 2023 року стала від’ємною.

Зокрема, «у липні-серпні 2026 року умови роботи підприємств учергове ускладнилися.

Посилення ударів по виробничій, складській, поштовій і транспортній інфраструктурі порушило окремі ланцюги постачання, а суттєве обмеження роботи чорноморських портів звузило можливості реалізації продукції на зовнішніх ринках на невизначений термін».

Найбільша криза на тлі засилля імпорту спостерігається в промисловому секторі: у січні—липні 2026 року обсяг виробництва промислової продукції скоротився на 0,3% порівняно з відповідним періодом попереднього року.

При цьому в проєкті держбюджету на 2027 рік для обслуговування державного матеріального резерву передбачено видатки в сумі 69,4 млн грн, у тому числі 26,6 млн грн за загальним фондом і 42,8 млн грн за спеціальним фондом для «проведення розрахунків із суб’єктами господарювання за обслуговування запасів державного матеріального резерву за рахунок реалізації матеріальних цінностей у порядку освіження».

А видатки на заходи з мобілізаційної підготовки галузей національної економіки передбачено за загальним фондом у сумі 144,4 млн грн.

Для порівняння, за бюджетною програмою «Реалізація Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про створення Американо-Українського інвестиційного фонду відбудови» передбачені видатки в обсязі 960,3 млн грн.

Ця сума вдвічі більша, ніж витрати держави на формування матеріального резерву та на мобілізаційну підготовку галузей національної економіки.

Тобто в умовах, коли необхідно максимально накопичувати державні резерви напередодні надважкої зими (запаси палива, продовольства, ліків тощо), уряд планує витратити на поповнення стратегічного резерву лише… 69 млн грн, тобто до 1,5 млн дол.

Такого поповнення резерву не вистачить навіть на середній обласний центр. А на мобілізаційні заходи в економіці на п’ятому році війни буде витрачено лише 144 млн грн, що є суто символічною сумою.

Додає штрихів і НБУ у своєму Макроекономічному та монетарному огляді за вересень 2026 року.

Щодо інфляції:

«У липні промислова інфляція пришвидшилася до 42,5% рік до року (р/р).