Існує банк, у сховищі якого лежить не золото, а сир. Понад триста тисяч голів.

Італійський Credito Emiliano з Емілії-Романьї приймає головки пармезану як заставу за кредитами для малого бізнесу. Практика діє з 1953 року. Сховище називається Magazzino Generale Tagliate.

Загальна вартість запасів оцінюється приблизно у сто шістдесят мільйонів євро. Одна головка коштує від дев'ятисот до двох з половиною тисяч доларів, залежно від витримки.

І ось у чому краса схеми.

Заставу, яку взяв банк, не можна просто покласти в сейф і забути. Пармезан має визрівати, і банк зобов'язаний його доглядати. Але поки він визріває, він дорожчає.

Тобто це застава, яка сама по собі зростає в ціні, доки лежить у банку. Сировару не треба тримати капітал замороженим на складі, а банк отримує забезпечення, яке з часом стає якіснішим, а не гіршим.

Для сироваріння, де гроші вкладені сьогодні, а продати можна через два роки, це вирішило головну проблему галузі.

Тепер як вибирати пармезан, бо тут три речі вирішують усе.

Рекомендуємо шукати на скоринці маркування Parmigiano Reggiano, нанесене крапками по всьому колу. Його наносять на головку ще до визрівання, і підробити його на справжньому сирі неможливо.

Друге: вік. Двадцять чотири місяці це базова зрілість, тридцять шість уже інший сир, солоніший, крихкий, з яскравим горіховим тоном. Білі кристалики всередині це не сіль і не брак, це амінокислота тирозин, ознака правильної витримки.

Третє: скоринку не викидати ніколи. Її кидають у суп, у соус, у бульйон, вона віддає все, що накопичила за два роки.

Зберігати загорнутим у пергамент, а не в плівку. Під плівкою сир задихається.

Найнадійніший актив той, що працює, навіть коли лежить.

💛Смачного.

💬 ABleaks_bot
💕 Долучитися