⚙️ «Злив» справи Vyriy Industries — що відбувається?

🔸7 липня — ДБР проводить понад 40 обшуків у ТОВ «Вирій Індастрі», у Бабенка, його брата, матері та контрагентів. Обшуки проведено без ухвали судді — «невідкладні слідчі дії». Вилучено 32 млн гривень (компанія стверджує — «зарплатний фонд»), особисті кошти власника (близько 10 тис. доларів), смартфони, документи щодо ФОПів-контрагентів.
🔸17 липня — Печерський суд відкладає розгляд клопотання про накладення арешту. Офіційна причина — «завантаженість суду». Розгляд переносять на 21 липня без участі сторін.
🔸22 липня — Печерський суд відмовляє у накладенні арешту, дійшовши висновку, що ці кошти «не пов'язані з предметом КП».
🔸23 липня — рішення набирає сили, гроші повертають.

⚖️ Захист компанії — юридична фірма VB Partners, яка публічно відзвітувала про перемогу 29 липня на власному сайті.

🧠🧡🧡🧡🧡🧡🧡

✔️Дефект №1. Обшуки без ухвали суду
Ч. 3 ст. 233 КПК дозволяє проникнення до житла/іншого володіння до постановлення ухвали слідчого судді — але лише у випадках, «пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину». Після цього слідчий зобов'язаний невідкладно звернутися з клопотанням до слідчого судді про проведення обшуку. 40+ локацій одночасно, по всій Україні— це не «безпосереднє переслідування». Це — плановий, скоординований масовий захід, який потребував завчасної ухвали. Докази, отримані внаслідок істотного порушення прав людини і основоположних свобод, є недопустимими.

✔️Дефект №2. «Завантаженість суду» — коли строки грають проти слідства
Ч. 5 ст. 171 КПК встановлює: клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею не пізніше двох днів із дня його надходження до суду. Обшук був 7 липня. Клопотання мали розглянути не пізніше 9–10 липня. Розгляд перенесли на 17 липня. Потім — на 21 липня. Реальне рішення — 22 липня. Це на 12 днів пізніше нормативного строку.

На момент, коли Печерський суд нарешті дійшов до розгляду 22 липня, вилучене вже підлягало поверненню автоматично — просто за формальним пропуском строку. Суд лише оформив те, що юридично мало б статись раніше.

✔️Дефект №3. Що взагалі мало бути в клопотанні ДБР .Ст. 170 КПК визначає, що арешт майна накладається з метою забезпечення:
🔸збереження речових доказів;
🔸спецконфіскації;
🔸конфіскації як виду покарання;
🔸відшкодування шкоди, завданої КП.

Жоден із цих пунктів для 32 млн «зарплатного фонду» переконливо обґрунтувати неможливо, якщо у слідства немає прямого доказового зв'язку між конкретними купюрами і конкретною інкримінованою операцією.

Після поразки ДБР не подавало нових клопотань про арешт — ні щодо коштів, ні щодо майна виробничих потужностей, ні щодо частки Бабенка у «Бабелі», ні щодо активів контрагентів-ФОПів.

Є лише повістка про виклик до суду Бабенка на 18 серпня о 11:30, розміщена на сайті Офісу генпрокурора 23 липня. Про оголошення підозри офіційних повідомлень немає.

Слідство рік працює за матеріалами Держфінмоніторингу (197 млн грн підозрілих операцій). ДБР ходить в обшуки з трьома тяжкими статтями КК у провадженні. За АОЗ значиться 45 млрд грн «мертвої» дебіторки. В підсумку слідство не змогло переконати суд заарештувати навіть вилучені гроші.

За чинної конфігурації КП №42025000000000468 має три сценарії розвитку:
🔸Сценарій «м'якого зливу» — після політичних змін провадження тихо переходить у стадію зупинення за п. 3 ч. 1 ст. 280 КПК («не встановлено особу, яка вчинила КП») — і осідає в архіві.
🔸Сценарій «показового процесу» — новий міністр оборони отримає команду «завершити» справу з виходом на конкретні підозри.
🔸Сценарій «розмивання» — справу об'єднають з іншими КП по АОЗ, розтягнуть на десятки епізодів, і в загальному потоці 45-мільярдної діри вона перетвориться на статистичну одиницю.

⚖️ Найвірогіднішим є саме сценарій «А». Бо коли слідство за 15 днів не може довести райсуду навіть очевидне — це не про юридичну складність. Це про брак політичної волі довести справу до кінця.

💬 ABleaks_bot
💕 Долучитись