Найбільше усмішок щасливих
І сліз у подушку зрадливих,
Прощань німих і брили слів,
Пропалих мрій і нових снів —

Ховає захід в темнім тлі,
Лишаючи рожевий слід.
Розсипавшись магічне світло,
У тиші вечора розквітло.

Щоранку вроджена краса,
Яку дарують небеса...
Несе свій теплий промінь сонце
І заглядає у віконце.

#вірш