Присвячено: тим людям, які змусили мене повірити, що випадковості не випадкові... 🫶
А також усім, хто щиро вірить у це 🤗


Все почалося з крику:
«Де знайти той конкурс прози?»
Один клік — і я вже там.

А потім — швидко породичалися.
Твою «Шовковицю» я трохи потрусила.

Але ти, здається, й не образився.
А пам'ятаєш, як крутив моє ім'я?
І так, і сяк,
по-різному.
Поки не перекрутив на лагідне «Лізуля» —
так і прижилося.

В день планетаріїв спалахнула нова зіронька —
чарівна і яскрава пані.
Все зав’язалося з пісні про мексиканця,
а далі — вибір женихів.
Хоча хтось тебе вже вкрав з весілля.

Для тебе стала «Булочкою».
Коли ти кажеш: «Все буде добре»,
завжди тобі вірю.
Чому?
Не знаю.
Просто вірю.

Коли хтось світло в душі починає гасити —
ви єдині тримаєте мене,
завжди поруч, навіть коли весь світ проти.

Пройшло часу не так багато,
але для мене ви стали дуже рідні.

Одне повідомлення.
Одна пісня.
Утворили тісний зв'язок.

Тепер я впевнена:
випадковості не такі й випадкові.
#вірш