Вітаю всіх, ось новий вірш у жанрі сучасної вільної поезії(увійде у збірку):
Одного зимового вечора,
Ти сказав мені: кохаю,
Я засяяла від щастя,бо думала,що ти моя опора,
Колись було таке,я це чудово пам'ятаю.

Ранкові вітання та вечірні прощання,
Обійми й тихі зізнання,
Солодкі сни тривали не довго,
Бо одна дрібниця вартувала всього.

Але одна маленька сварка усе зруйнувала,
І ти сказав мені: ми вже не разом.
Стримавши гірку сльозу,мовчки біль свій відчувала,
Проте,весь час з'являвся в моїй пам'яті ти яскравим спогадом.

Швидка і неочікувана була твоя підстава,
Гострий ніж у спину вставив,
Рвана рана вийшла кривава,
Відповідь моя була жорстока: сріблястий меч кинула тобі в груди, крикнувши: Щастя наше ти згубив!
#вірш