Новий вірш(не для збірки):

Тремтіння рук,у горлі ком,мурахи по всій шкірі.
Тривога охопила мене з ніг до голови.
Чую у вухах гуркіт серця, немов там змішалися стихії.
Що дико рвуть страху липкі окови.

Думки тривожні відганяю геть,
Але вони не хочуть йти і в'їдаються у мізки—
Знищуючи з середини немов отрута все ущент.
Не знаю,як триматися далі, ось-ось розсиплюся на тріски..

Елізабет Нокс
#вірш