Усіх дивують мої зміни
Мене вони ламають
Бо недоліки всі помічають,
Та про допомогу не питають

Я сама себе боюся...
Чи нормально це?
Зранку в дзеркала питаю,
Чи виїдене яйце?

Самотність стала ліпшим другом.
Це мене лякає.
Зникли всі спокійні сни,
Думала, так не буває
І посмішка моя змарніла
Я жива, чи це вже могила?

P.s:величезне дякую редактору цього вірша,нажаль,його не має в цьому каналі,але на Аркуші я його відмічу,адже саме він допоміг мені зробити цей вірш більш досконалим,але не змінюючи глибоко сенсу🫶

#вірш