Знімаєш? 👀
Ми знаходимося просто зараз в підвалі повному авторів та запитаємо щось цікавеньке у пані Насті.
— (О божечки, це шо, інтерв'ю? Я не вдягнута, як ви потрапили в гримерку?)
🫐 «Як ви прийшли до такої творчості? Письменництво важке ремесло, та все ж ви тут. Можливо з цим пов'язана якась історія, чи людина, що привела вас у світ слів та паперу?»
— З дитинства обожнювала свою уяву. Вона допомагала мені не нудьгувати. У мене були уявні друзі (реальних також вистачало), щоб пройти складні етапи.
В 9 років написала віршик без рими і дуже пишалася ним. А потім придумала вірш про свого котика Васю, який починався приблизно так:
Чорний котик в мене жив,Хіба це не межа прекрасного в 9 років?😅
м'ясо їв і воду пив,
але ось яка біда,
в село їхати пора.
Але Вася не дурак,
словом, якщо щось не так,
то кидається на всіх,
хоч і скаржитися гріх...
Писала різні казочки про тварин, зазвичай про собак. В восьмому класі написала свій перший рукопис про дівчину Андору, що жила на планеті Свасон і потрапила з друзями на Землю. Досі є 4 зошити з цим твором.
Мене ніхто не підштовхував, ніхто не був прикладом.
Це мій спосіб пропустити через себе щось і виплеснути на "папері".
🐕 «Без спойлерів, та все ж поговоримо про ваш твір на конкурс, шановна панно! Як ви прийшли до такої ідеї? З прочитаного, можу сказати, що це неймовірно, але ж як? Як з'явилась ідея до твору?»
— Оскільки, я палка шанувальниця тварин і в дитинстві обожнювала канал Animal Planet, хотіла стати ветеринаром і в результаті вчилася на кінолога, як друга освіта, — тут все просто.
У мене в голові цілі світи, мій тривожний мозок не втомлюється аналізувати, переписувати, додумувати, фіксувати. Звучить просто, правда?😅
Завжди годувала безпритульних собак, взяла з вулиці дворняжку. Тому, ця тема близька. А засоціювати знедолених тварин та людей досить просто.
Ідея твору в голові була вже 11 років, я просто дозволила їй перейти на "папір".
🍏 «І третє питання. Що ви думаєте про квашені яблука?»
— Ніколи не їла, але колись ми з батьками їздили до родичів в Токмак, Запорізька область, і там нам давали спробувати квашений кавун.
Звичайно, якщо не знаєш смаку, то як можеш сказати чи подобається?
Так от, я не пробувала ні квашені яблука, ні квашені кавуни. Але мій експерт всередині каже, що не все в житті потрібно спробувати)
🎤 «Скажіть ще пару слів, до читачів, щоб запросити їх до прочитання конкурсного твору! Та щось від себе.»
— Я запрошую усіх читачів до прочитання не лише мого твору. Бо відкриваючи сторінки, написані автором, можна потрапити у цілі світи, що заповнюють барвами нашу буденність.
І якщо існує можливість заглянути за лаштунки чиєїсь душі — це варто робити.
А мій твір про добро. Якщо вам не вистачає добра в світі, якщо ваша реальність несправедлива — ласкаво просимо.
(І не кидайте потім капцями кажучи, що оповідання не про справедливість.)
«Чудові слова від чудової авторки.🌻»
Нагадаю, з вами був Оскі і це мініінтерв'ю (Ріт сьогодні оператор)! До скорої зустрічі!
Знято!
----------------
— І шо, як вам такий формат?)
— Питання про яблука - топ)) Мені дуже сподобалося, але перед заходом в гримерку стукай)
----------------
Настя Твіґа | "Безпородні" на Аркуші | Букнет
#знімаєш@wririt_channel