Красиво і тупо.

Фентезі часто не про відповідність, пропрацьованість технічного процесу чи доречність чогось. Ми якось говорили про абсурдність фентезійної архітектури на прикладі того, що навіть до туалету важко буде добігти в настільки гігантських спорудах. А зараз ми поговоримо про дещо більш абсурдне, якщо розібратися.

Летючі кораблі — це доволі пафосні та харизматичні судна, які розсікають небесну блакить, є непереможними небесними фортецями та вершиною інженерної майстерності. Але є проблема. Часто ці кораблі, по факту, не потрібні.

Перш за все — це доречність такого транспорту. Кораблі ми придумали, щоб плавати, а літаки — щоб літати. А для чого потрібна ця штукенція? Найчастіше — щоб просто бути великим кораблем у небі. Майже ніколи, хоча б для пристойності, не фігурує якоїсь цікавої причини на кшталт літаючих островів чи іншої об’єктивної потреби.

Також летючі кораблі часто не відповідають технологічному рівню світу. Умовне середньовіччя раптом наповнюється футуристичною бандурою, яка для свого створення вимагала б ресурсів половини світу. Але найчастіше ми не знаємо, скільки вона вимагає ресурсів, бо майже всі питання, які мали б поставити стосовно літаючих кораблів, тупо не ставляться.

Якщо ж говорити про практичність, то вона часто буває нульовою. Ці штуки дуже вразливі й дорогі. Найчастіше у світах, де існують такі кораблі, магія, яка була б здатна їх збити, м’яко кажучи, доступніша. Це вже не кажучи про чудовиськ та інші засоби.

Якщо ж говорити про справді хороші й доречні приклади того, як летючі кораблі реалізовані, одразу згадуються «Мисливці на драконів». Сам світ там — це гігантський простір із летючими островами та драконами. Там різні летючі апарати — це не розкіш, а потреба, щоб нормально рухатись і торгувати. Альтернатива цьому — довгі маршрути через мережу мостів, які з’єднують острови.

Інший приклад — Symphony of War: The Nephilim Saga. Там у ході сюжету наш головний герой отримує як військовий трофей летючий корабель. І після цього відбувається цікавий діалог із головним стратегом нашої армії, у ході якого ставляться всі питання стосовно того, чому їх не роблять масово, чому їх непрактично застосовувати у війні, чому вони вразливі та наскільки вони доречні як транспорт.

Воно надто дороге у виробництві, матеріали настільки рідкісні, що вам легше дракона приручити, а з розквітом вогнепалу взагалі можна ставити могильний пам’ятник авіакорабельній індустрії.

Роль корабля була більше наративною. Виконання всяких локальних операцій (сайд квести). На цьому все.

#творчість #фентезі

@widluda