Vladyslav Furdak official

Вчора я описав різницю між senior за €4 000 і senior за €8 000.

Сьогодні — як цей перехід виглядає на практиці.

До мене на менторство прийшов розробник із 8 роками досвіду.

Довгий час працював в одній компанії, роботу не шукав уже дуже давно. C#/.NET — сильно, тут питань не було взагалі.

Але щойно ми почали розбирати його по-справжньому, картина стала видно:

▪️ system design — прогалини
▪️ розподілені системи — прогалини
▪️ cloud — прогалини

Тобто рівно той блок, який відрізняє точку A від точки B.

І ось що важливо: це не означало, що він слабкий інженер.

Просто на його проєкті цього не було. Роками. Ти не прокачаєш те, з чим не стикаєшся — скільки б років не відпрацював.

У цьому й пастка довгої роботи на одному місці. Досвід у резюме росте. Ринкова вартість стоїть. А дізнається про це людина зазвичай уже на співбесіді, коли пізно щось надолужувати.

Кілька місяців ми йшли за програмою. Найбільше він виріс в Azure і в архітектурі — саме там, де проєкт йому нічого не давав.

А далі найцікавіше.

З першої спроби — офер на $6 000 gross. В Україні.

Не з пʼятої співбесіди після місяців відмов. З першої.

І те, що він сказав мені після інтервʼю: близько 70% питань були з нашої програми.

Не схожі. Не «десь про те саме». Ті самі.

Я не вважаю це везінням.

Ринок питає доволі передбачувані речі — питання лише в тому, чи знаєш ти заздалегідь, які саме і на якому рівні 🙂

Двоє senior-інженерів. Однаковий стек, схожий досвід у роках.

Один отримує €4 000. Другий — €8 000.

Це не помилка ринку і не везіння. Це два різні типи інженерів, які просто називаються однаково.

Senior за €4 000

Добре розбирається у своєму основному стеку. Працює автономно, без постійного контролю. Йому дали задачу — він її вирішив, і вирішив якісно.

Це нормальний інженер. Таких наймають, цінують і не хочуть відпускати.

Senior за €8 000

Усе те саме — плюс:

▪️ архітектура застосунків і System Design
▪️ розуміння DevOps-практик, а не тільки «працюю за шаблоном»
▪️ вільна розмовна англійська
▪️ вміння координувати людей, а не тільки код
▪️ здатність працювати, коли вимоги ще не визначені
▪️ робота на бізнес-результат і розуміння бізнес-ризиків

Якщо стиснути це в одне речення, різниця ось у чому.

Перший відповідає на питання «як це зробити».
Другий — на питання «що саме ми робимо, чому так і чим ризикуємо».

І платять не за роки досвіду. Платять за другий тип питань.

Найнеприємніше тут те, що з точки A в точку B не переїжджаєш автоматично. Можна просидіти ще пʼять років на тому самому проєкті, додати рядок у резюме — і лишитись рівно там само.

Власне, моя програма й побудована навколо одного: провести інженера з A в B 🙂

Наступного разу покажу конкретний кейс — розробник із 8 роками досвіду, який цей перехід зробив і з першої спроби взяв офер.

Нещодавно я сидів на технічній співбесіді в німецьку продуктову компанію.

Мене питали про те, як я розводитиму навантаження між сервісами. Що робитиму, коли черга почне відставати. Як гарантую, що повідомлення не обробиться двічі.

І десь на двадцятій хвилині до мене дійшло: я відповідаю на власні питання. Ті самі, які щотижня ставлю своїм учням.

Але про це в кінці. Спершу — що я взагалі побачив на ринку.

За останні півтора року я отримував офери в Європі з компенсацією від €96k до €120k gross на рік.

Переважно ремоут, B2B. Онсайт я не розглядаю взагалі.

Пропозиції на рівні €100k+ трапляються нечасто — приблизно одна на місяць. Вакансій на €60–80k значно більше, але від них я відмовлявся.

Я не гнався за кількістю інтервʼю. Бачив хороший match із компанією — заходив у процес. Не бачив — не витрачав час.

Був ще процес у німецькому філіалі дуже відомої на заході компанії, контракт на €120k на рік. Я зупинив його сам, бо на той момент уже прийняв інший офер.

Майже всі компанії, готові платити €100k+, були з Нідерландів, Німеччини та Польщі. Переважно продуктові.

А тепер найцікавіше 👇

Усі ці позиції були senior.

Не Tech Lead. Не Architect. Senior.

Але очікування там відповідні: високий рівень автономності, особиста відповідальність за технічні рішення і постійна робота з архітектурними челенджами.

За моїм досвідом, для звичайної senior-позиції на B2B у Європі верхня межа зазвичай десь €55–60 на годину. Вище — це вже інша якість інженера, а не інша назва в трудовій.

А що з Україною?

Цього літа я отримав ще два офери тут:

▪️ Tech Lead — $7.2k gross/місяць
▪️ Architect — $8k gross/місяць

Контраст виходить показовий: senior developer у європейській компанії може заробляти більше, ніж architect в українській.

І все ж головне для мене не в цифрах.

Головне те, з чого я почав. Усі ці офери я отримав, відповідаючи на питання і розбираючи system design задачі, які входять до моєї менторської програми. Ті самі, які я регулярно даю учням.

Це не абстрактна підготовка «до співбесід». Це рівно те, що реально питають на senior, tech lead і architect-позиціях. Я щойно перевірив це на собі вчетверте за півтора року.

Наступного разу розберу, чим senior за €4 000 відрізняється від senior за €8 000 🙂

💵💵💵 Порада на 3600 доларів (буквально).

У HR/Рекрутерів є цікавий прийом - збивати 300-500$ прямо перед підписанням оферу. У моїй практиці це було кілька разів:

Ви обговорюєте з HR гроші в EUR, потім вам кажуть, що вони платять у USD і пропонують суму в еквіваленті на 300$ меншу. Якщо ви не перерахуєте її самі й погодитеся - зворотної дороги не буде. Чому спочатку не можна було обговорити в доларі й чому надходить пропозиція збити 300$ - логічних пояснень тут немає. Правило тут таке - якщо вас запитують, то ви можете відмовитися від такої пропозиції й попросити суму, про яку йшлося із самого початку процесу найму. Тут це не виглядало як ультиматум, як наслідок був простір для маневрування.
У підсумку я отримав ту суму, про яку говорилося спочатку без зайвих обговорень.

Інший випадок був, коли мене вже ставлять перед фактом: ось спочатку була розмова про таку суму, але в офер можемо дати трохи менше, офер уже надіслано. Тут набагато складніше, тому що вас не запитують. Теоретично можна сказати ні, сорі, такий офер не прийму - давайте як домовлялися. У такому разі мені здається, це 50/50, тому що там може бути черга кандидатів за вами. Тим більше офер уже виставлено. Тоді йшлося вже про прямий контракт вище ринку й у принципі торгуватися я не вважав за необхідне.

У моїх учнів теж були випадки, коли йшлося про одну суму, але в оффері чомусь з'являється випробувальний період на 500$ менше, на 3 місяці.
Людина сказала, що такий офер для мене не має економічного сенсу, і їй повернули початкову суму на випробувальний термін.

Будьте завжди напоготові, що дуже шанобливий і нешкідливий на вигляд HR наприкінці переговорів спробує збити 300-500$ загалом або хоча б на “випробувальний період”, адже якщо ви заходили спочатку на суму, яка допускалася у вилці, значить ця різниця вже врахована в потенційному офері. Завданням HR є лише збити з вас 5-10% майбутньої зарплати. На дистанції цей підхід дає непогану маржу компаніям.

Так от, чому порада на 3600$? Якщо ви не прогнетеся на -300, вважайте, що ви заробили 300 * 12 = 3600$ за рік.

💰 Але давайте підемо далі.
Після отримання оферу ще можна торгуватися в плюс.
Якщо ви розумієте, що перехід на +500 / +1000 не вирішить ваших фінансових амбіцій, ви можете піти ва-банк, мотивувавши це іншим офером з іншої компанії або сказавши, що ви вважаєте, що ваші скіли коштують не менше суми на 20% вищої від оферу. Можливо, зійдетеся на +10%. Результат тут не гарантований, а надмірний перегин може коштувати вам оферу.
Особисто в моїй практиці був випадок, коли я відмовився від оферу без бажання торгуватися. Спочатку мені говорили, що ми вище не дамо, це максимум. Але після відмови виявилося, у них уже був закладений діапазон +300 для таких ситуацій.

Отже, торгуючись із компанією, не забувайте - ви спілкуєтеся не з живою людиною, ви спілкуєтеся із системою, яка працює за своїми скриптами й правилами.Ви не повинні відчувати страх або провину, роблячи це.

Full version
https://www.youtube.com/live/xZVrW9fUglM

Сама м'ясна частина моєї співбесіди з двома Владами. Там хотіли мене на перфоменс піймати.
https://youtu.be/0oxFZ5EljWo

🏄‍♂️ Брав якось участь у публічній співбесіді на senior+ рівень. Те, про що говорили досить універсальні речі, незалежно від стека

🏄‍♂️ Гарне відео про те, що нам заважає просити більше та як просити більше під час зарплатних перемовин.
Сам проходив навчання у Анастасії, тож раджу її канал про кар'єру.

https://www.youtube.com/watch?v=MwgRDS0zRJA

🤔👀 Щойно виступив на конференції у Варшаві.

Після виступу був блок Q&A. Із найцікавіших питань, на які я реально не знайшов швидкої відповіді, це:

Що буде з індустрією через кілька років?

Чи є якісь стабільні практики проєктування AI SDLC рішень?

Перше питання мені ставили з метою з’ясувати, як підготуватися до того, що буде. Але ніхто не знає, що буде, та й постановка питання не зовсім правильна. Я ставив би його по-іншому:

Що мені робити зараз, щоб залишитися на ринку як завдання мінімум і вирости фінансово як завдання максимум?

Щоб знати, що робити, — потрібно регулярно тримати зв'язок із реальністю: ходити на інтерв'ю, вивчати вакансії, спілкуватися з людьми на позиціях вище за вашу, стежити за трендами та новинами, пробувати нові тули/підходи у розробці.

Тож немає сенсу ЗАРАЗ планувати на 2 роки вперед. Є сенс постійно коригувати план щомісяця-двох.

З другого питання:
Чи є якісь стабільні практики проєктування AI SDLC рішень?

Люди це роблять.
Люди це роблять по-різному.
Це дикий захід, тому що кожен робить по-своєму
Зробити агента на LangChain/LangGraph не так вже й складно. Написати промпт не так вже й складно. Зібрати все разом не так уже й складно.

Справа тут в іншому — раніше ми жили в парадигмі deterministic engineering, тобто все зводилося до алгоритмів, детермінізму, готових компонентів, усталених патернів і практик.

Нині ж AI-рішення є probabilistic, тобто ймовірнісними. Ти можеш зібрати code factory, але ніхто не гарантує, що вона буде працювати в 100% випадків так, як тобі потрібно. І основне питання тут — евалюація (evals) того, що ви зробили.

Потрібно шукати практики евалюації. Евалюація може бути детермінованою або LLM as a Judge або міксом. Спробуйте подивитись під цим кутом.

🌟15 серпня буду виступати оффлайн в 🇵🇱 Варшаві, реєстрація та додаткова інформація тут

👾Ментальні баги: частина друга

- Якщо назву суму нижчу, ніж думаю, дам сигнал, що я більш вигідний варіант та мене точно візьмуть / або я точно продам свій сервіс чи послугу.

Насправді значення цього може бути перебільшено, а в деяких контекстах навіть підозріло, якщо ви дуже нижче ринку. Дійсно, ціна має вплив, але задумайтесь, як воно буде вам та чи готові ви на втрати. Але основне тут ваша стратегія - якщо ви рухаєтесь по ціні яку задумали, то не змінюйте це в останній момент під впливом внутрішнього тиску.

- Моє начальство розумніше за мене, або думати, що ти розумніший за своє начальство.

Насправді це все доволі субʼєктивні категорії. Твій менеджер або тімлід може бути некомпетентнішим за тебе, але ряд його задач - це приймати складні рішення або рішення, яке вимагає компромісу. У вас просто інші сфери впливу та зони відповідальності.

- По ньому все видно з перших хвилин співбесіди, як людина буде працювати.

Насправді нічого не видно. Це когнітивне викривлення - робити висновок за пʼять хвилин, як і когнітивне викривлення - давати людині тести, не повʼязані з основними навиками, і робити висновки. Співбесіда - це дуже системний та глибокий процес. Насправді в основному все, що ви можете, - знайти «чому ні», ніж «чому так». Мозок хоче швидше прийняти рішення, щоб не напружуватись.

- На мені заробляють, вони погані. А всі гроші повинні йти мені.

Не розумію як це працює, але буває коли люди дізнаються, скільки на них заробляють, одразу відчувають демотивацію. Тому що людина не бачить обʼєму та системи там, де працює.

Вагома частина прибутку йде на те, щоб знайти цього клієнта та забезпечити роботу, плюс прибуток для компанії. Робота не створена, щоб працювати в нуль. У здоровому бізнесі на вас повинні заробляти в рази більше, ніж ви отримуєте. До речі, ось цікава стаття по темі, які компанії заробляють найбільше. Microsoft заробляє близько мільйона доларів на рік на людині, Nvidia - більше 4-х мільйонів.

Тож дивно, коли люди ображаються, що на них наварив 10 $ на годину місцевий аутстаф.

👾Ментальні баги

Людський мозок, хоч і є вінцем еволюції, але в дуже штучних контекстах, як розумова праця та і праця взагалі, не завжди працює так, як ми би від нього очікували.

Я називаю це ментальним багом. Коли логікою розумієш, що повинно бути інакше, але за відчуттями та бажаннями все йде не туди.

В карʼєрі я помітив такі баги/установки, що часто заважають людям зростати або щось змінювати:

- Чим більше платять, тим більше будуть хотіти. Якщо піду на підвищення по грошах, то буде складніше.

Насправді може бути дуже по-різному. Але зазвичай гроші і відповідальність можуть бути не повʼязані. Люди з однаковою компетенцією можуть мати різницю по ЗП у два рази.

- Якщо ви працюєте на дуже морально складній роботі та вигоряєте, вам здається, що після зміни роботи буде ще гірше, а тут, хоча і погано, зате все знайоме, тож треба далі терпіти.

Більше нагадує «стокгольмський синдром», але якщо розкласти все чітко, то стане зрозуміло, що не всі люди живуть у такому режимі й існують кращі місця. Ці думки або вивчена безпомічність, або страху змін.

- Я не знаю технологію X, тому я самозванець, головне, щоб мене не викрили, бо на моє місце ще 100 людей, кращих за мене.

Ну, це теж баг, бо платять не за ваші знання, а за виконання тих задач, що вам дають, але, якщо спростити, за ваш час. Те, що у вас питали на співбесіді, це лише щоб вас якось профільтрувати та порівняти з іншими.

- Якщо я не буду казати свою думку, то це безпечно, і в мене не буде конфліктів з людьми. Це головне, щоб бути в безпеці.

Якщо ви не виражаєте своєї думки, ви перший кандидат на звільнення)) Ви не в клубі друзів, але й ображати не треба, бо якщо ви зібрались для того, щоб зробити роботу, то і треба виражати свої думки, якщо вони мають місце.

А якщо хочете продовження цієї теми, ставте вподобайку.

🧑🏻‍💻 🇪🇺 Відмінність між українським та європейським наймом #1

Почнемо з CV / LinkedIn.

Увесь інтернет наповнено інформацією про те, як оформлювати CV, якимись порадами, скільки повинно бути сторінок, але мало хто пояснює суть.

Наприклад, перша відмінність: у резюме під «західні» компанії не треба писати:

- Bug fixing
- Development of new features

Бо це і так ясно з вашого job title.

Краще писати:

- зробив складну інтеграцію між A і B, використавши C;
- прискорив роботу додатку на n%;
- змігрував рішення на новий технологічний стек чи з одного клауду в інший.

Тому що це реально читають.

Якщо казати про контракти на високий рейт, то зазвичай рекрутери не працюють по всіх одразу, а шукають людину, яка робила саме те, що потрібно буде робити на позиції, куди наймають.

Якщо ви зазначили, що на минулому проєкті робили міграцію між Azure та AWS, можливо, на наступний проєкт вас знайдуть на ту ж саму роботу. Чим більше досягнень - тим більше можливостей.

Бо коли наймають контрактора, скоріш за все, його беруть під конкретний горизонт задач.

Другий важливий фактор: у європейських продуктах часто рахують метрики - що дає нова фіча, як змінився перформанс системи, як підвищилась конверсія після випуску нової фічі, і не ховають це від співробітників чи контракторів.

Все, що треба, - бути присутнім на демо, де це розповідають, або запитати свого ПМа чи продукт-менеджера про це.

І додати до свого резюме.

🦕 Відкриваю набір на персональний менторинг з .NET

Головна мета - підвищити ваш заробіток.

Як проходить робота:
- оцінюю вас як спеціаліста на ринку (Україна або Європа).
- допомогаю зрозуміти вашу ціль, куди хочете розвиватися та куди буде простіше, сформувати грошові очікування.
- розроблюю плану розвитку, підтримую, та консультую.
- ділюся карʼєрними секретами та вчу як проходити співбесіди на вищій рейт

Із кейсів учнів:
зріст х2 по ЗП за 4 місяці (2500 -> 5000)
або +1-2k за два місяці.

Більшість моїх учнів - розробники рівня middle/senior.

Питання, деталі: пишіть на @ntstreamline, відповім за можливості.

Де краще працювати віддалено: з компаніями з 🇪🇺 ЄС чи 🇺🇸 США?

Давайте подивимось на це з точки зору людини, що знаходиться в Європі / Україні
(Або краще Europe, the Middle East, and Africa) на B2B-контракті.

Далі це суто моя субʼєктивна точка зору.
Звісно, бувають відхилення, але я кажу про тренди:

1. Де зручніша часова зона -> 🇪🇺
Для людей з відхиленням ±2 від CET більш зручно.

2. Де кращий life-work balance -> 🇪🇺
Європейці частіше закривають ноут в 5-6 вечора.

3. Де більше інновацій -> використання передових технологій, методологій, клаудів - не залежить від регіону, за моїм досвідом.

4. Де більше рейти -> 🇺🇸, але ненабагато: якщо середній рейт на синьор-позицію в Європі 35-70$ за годину, в США для позицій, що дозволяють ремоут із Європи, він може бути на 15-20% вище, але таких вакансій все менше, зазвичай це гібрид чи ремоут із США.

5. Де простіше шукати роботу -> 🇪🇺, тому що менше конкуренції та часто вимагають знаходження в європейській зоні. Також простіше, бо збігається часовий пояс.

6. Нижчі вимоги до англійської -> 🇪🇺, тому що для більшості айтівців в ЄС англійська не є рідною мовою, взагалі англійська слабко розвинута в побуті в Європі.

7. Податки - не залежать від країни-клієнта, залежать від вашої локації та податкового резидентства.

Як заключення:

Якщо ви живете в Європі / Україні - простіше та вигідніше шукати в Європі.

Якщо ви вже досягли своєї стелі в Європі - пробуйте США, якщо ви дійсно сильний експерт у своєму напрямку.

Можете шукати одразу в США, але без посередників це може бути складно.

А який ваш досвід ?

🇪🇺Як побудований IT-ринок EU та як на ньому заробляти

Одні кажуть: в Європі низькі зарплати.
Інші кажуть: в Європі платять більше, ніж в Україні.

І те, і те правда, бо ринок у Євросоюзі складніший за ринок в Україні.

Він більш сегментований на різні типи компаній та різні діапазони зарплат.

Якщо хочете розібратися глибше, ось одна з найкращих статей по темі.

Як я бачу ринок EU(tier 4 = найнижчій)

Давайте подивимося на різницю в зарплаті для умовного senior-level девелопера.

Tier 4:

Це держсектор, IT-відділи компаній, локальні продукти, локальний аутсорсинг.
Зарплата 40–75k EUR на рік, мало віддаленої роботи, часто вимагають локальну мову. Не обов’язково мати високий технічний рівень. Часто не використовують cloud.

Tier 3:

Локальний або глобальний аутсорсинг, технологічні компанії другого дивізіону.
Зарплата 50–90k EUR на рік. Більше віддалених позицій, більше спілкування англійською. Багато B2B. Трапляється держсектор. Тут бувають більшість стартапів. Тут вже частіше використовують cloud, майже must have.

Tier 2:

Зазвичай це технологічні SaaS-компанії, що заробляють на своєму продукті, або аутстаф на ці компанії. Можуть бути також top-tier gov організації.
Зарплата 70–130k EUR. Багато B2B. Спілкування зазвичай англійською, cloud must have, AI must have.
Можуть бути перевірки: system design, live coding, behavioral interview, але не так складно/агресивно, як у tier 1.

Tier 1:

Big Tech, FAANG/MANGA, top global tech unicorns.
Зарплата тут найвища — 100–250k EUR. Але зазвичай це employment у тому регіоні, де знаходиться офіс. Наймають трошки за іншою методологією: system design, live coding, behavioral interview. Треба окремо готуватися, бо задачі для live coding можуть бути рівня mid/hard LeetCode.
Ремоуту з інших країн немає, може бути гібрид.

Фінальні висновки:

- Якщо ви шукаєте ремоут-контракт, найкраще дивитися на tier 2–3. Залежно від вашого досвіду, отримаєте більше, ніж в Україні. У tier 2–3 бувають можливості працювати за межами EU, наприклад з України. Також більшість IT B2B-контрактів знаходяться тут.
- Якщо ви молодий та бачите себе наступні 10+ років у розробці та хочете жити в EU безбідно, tier 1 буде хорошим вибором, але треба інвестувати час у підготовку.
- Tier 4 не раджу розглядати, окрім якихось дуже специфічних кейсів з легалізацією, якщо кому це потрібно.

А тут хтось працює на ринку EU?

Про мою методологію розробки

Рік тому я написав статтю для свого блогу, створивши акронім ACROSS.

Там я торкаюся того, що принципи проєктування на кшталт SOLID / GRASP вже не зовсім відповідають умовам часу та є лише підходами, що базуються на досвіді, бо без досвіду це використовувати не вийде.

GRASP добре описував мислення своєї епохи, але сьогодні не завжди відповідає швидкості, інструментам і формам розробки.

Принципи типу KISS/YAGNI/DRY доволі абстрактні, та вже є суперпозицією чужого досвіду, ніж методологіями.

Пройшов майже рік, і я бачу, що принципи ACROSS доволі гарно лягають на сучасний agentic/vibe-девелопмент, де підвищилася швидкість розробки, а також постали актуальними питання ціни токенів та зрозумілості кодової бази.

Якщо коротко 

A - Abstractions & Decomposition. Це альфа і омега внутрішнього та зовнішнього дизайну будь-якої системи. Спочатку визначити частини на певному рівні, а потім подумати про контракти між ними. До цього зводиться все проєктування насправді. Немає сенсу оперувати складнішими підходами. Все, що випливає з цього, - будь-які архітектурні патерни чи патерни проєктування є наслідком декомпозиції чогось та абстракції між частинами. Ви можете навіть не знати ніяких паттернів та добре проєктувати системи, суто логічно використовуючі цю техніку.

C - Composition by Default.Надавати перевагу композиції над успадкуванням. В ООП-мовах програмування є бажання використати наслідування. Але наслідування - це інструмент фіксації дизайну, а не перевикористання коду як багато людей думає. 
То ж треба подумати багато разів якщо хочете вносити наслідування у ваші програми.

R - Escape from the Rabbit Hole. Це скоріше філософський принцип, що каже уникати будь-яких речей, що створюють занадто складні елементи, а якщо і хочете їх відрефакторити, то чітко визначайте, якої мети хочете досягти.

O - Optimize for Change. Структура проєктів/коду повинна бути заточена під зміни. Це доволі важливо зараз, коли вимоги можуть динамічно змінюватися.

S - Simple As Possible. Мені не подобається KISS (Keep it simple, stupid) бо дураків тут немає. Не просто “keep it simple”, а “simple as possible”, бо деякі складні речі не можуть бути простими.

S - Screaming Contract. Контракти, назви та API мають “кричати” мовою домену. І ми, і AI повинні одразу розуміти за неймінгом усе, що треба. Мова проєктування повинна збігатись з мовою бізнесу( відсилка до DDD).

SOLID/GRASP/KISS/DRY були корисними орієнтирами, але вони не завжди допомагають у світі, де код пишеться швидше, ніж встигає осмислюватися.

ACROSS - це набір принципів для дизайну, який має бути зрозумілим людині, бізнесу й AI.
Звісно, я можу ще сотню таких принципів придумати, але я скоріше виразив в акронімі ті підходи що використовую сам на daily-basis.

Я зрозумів, що не користуюся SOLID або GRASP. Я користуюся своїм власним ACROSS.

💡Як навчатись, або базова «когнітивна система»

Ця річ доволі важлива для побудови карʼєри, навіть якщо ви про неї ніколи не думали, - це те, як швидко ви опановуєте інформацію, запамʼятовуєте важливі речі та вмієте ними оперувати.

Я пишу про свій персональний досвід, але й можна зробити відсилку до наукових праць, наприклад: Dunlosky et al., 2013; Kleim & Jones, 2008.

Якщо переносити це на контекст вивчення програмування або чого завгодно, що є важливим:

- Починати з розуміння, що це таке і як це використати. У вас повинно бути визначення та мета використання будь-якого знання: фічі мови / фреймворку / патерну.
- Мати розуміння, для чого це вам в контексті життя або карʼєри, без чіткого розуміння не буде виділено ресурсу для запамʼятовування. Найкращий випадок - коли вам просто цікаво. Люди ще називають це «мотивацією»
- Використовувати це. Неважливо, у демо-проєктах чи за гроші. Звісно, якщо ви працюєте з цим щоденно, це набагато краще. Але навичка тоді стає навичкою, коли ви її застосовуєте. Якщо вивчили нову фічу мови - одразу застосуйте. Вивчили нову сигнатуру в мові - відкрийте редактор та напишіть.
- Повторення. Є науково обґрунтована техніка «інтервального повторення», і вона універсальна.
- Інколи потрібно підвищувати інтенсивність та занурюватись у тему на деякий час, щоб «каструля закипіла». Особливо це потрібно для комплексних тем типу алгоритмів.
- Ставити незручні питання самому собі. Уявіть, що проводите собі технічну співбесіду. Спитайте таке, на що не зможете відповісти, а потім знайдіть відповідь та шукайте далі.
- Розвиток однієї навички може розвивати і сусідні. Одна добре вивчена мова програмування допомогає вчити інші.
- Понижувати рівень стресу. Короткостроковий стрес може підвищити здібності, але тривалий знижує когнітивні здатності. Що допомагає: спорт, хороший сон, хобі, що надихають. Якщо не виходить: психотерапія або антидепресанти. Сам мав досвід прийому доволі легких антидепресантів, працюють добре, це чіт-код для тих, у кого не працюють інші способи.

Базуючись на цих принципах, я колись опанував книжку Ріхтера по .NET - хто знає, той знає - за 3 тижні. Це, звісно, було нелегко, але можливо.

Коли ви будете займатись самонавчанням, ви прийдете до своєї системи.
Звісно, є купа книг на цю тему, але принципи доволі прості. У книгах більше викладають механізми роботи цих принципів та обґрунтовують їх.