Одного мого друга та колегу, з яким ми тижнями працювали поруч (у концтаборі – прим.перекладача), я буквально тренував, «натаскував» на гумор.

Одного разу я запропонував йому щодня по черзі вигадувати якусь цікаву історію, яка може статися з нами після звільнення. Воля до гумору, спроба бачити хоч щось із того, що відбувається в кумедному світлі, можна розглядати як мистецтво жити.

Віктор Франкл,
Джерело: Промова: «Непокірна сила людського духу»
Berkeley Community Theater, 2 листопада 1979 року.
The Defiant Power of the Human Spirit: A Message of Meaning in a Chaotic World

Поширюйте наш канал🤗
@viktorfranklukraine