Якби наше існування було необмеженим у часі, ми могли б із повним правом відкласти будь-яку дію на власний розсуд, [і це] не мало би значення, робимо ми це зараз чи ні, тому що з таким самим успіхом цим можна було би зайнятися завтра, післязавтра чи через 100 років. Саме той факт, що існує кінцева межа життя, а отже й можливості для дії, змушує нас використовувати час і не втрачати наявні можливості. Тому саме смерть надає сенсу життю та нашому існуванню як чомусь унікальному.

Франкл В. Базові концепти логотерапії / пер. з нім. Харків: Гуманітарний центр, 2022.

Поширюйте наш канал🤗
@viktorfranklukraine