«Так звані "праві" борються проти наслідків зла, а не проти його коріння. Вони - антикомуністи, але забувають, що капіталізм і ліберальні режими є головними винуватцями поширення комунізму. <...>
У всіх "правих" є <...> свій "хороший технократ", свій "хороший міністр". Піддаючись старому буржуазному рефлексу, вони бояться "авантюр" і "хаосу". Варто тільки людині з уряду махнути прапором, як вони присягають їй на вірність. Для них кращим є спокій сліпоти, ніж ясність сприйняття. Їх сентименталізм і вузькість поглядів завжди переважають над політичними міркуваннями. У марній надії сподобатись всім вони відмовлються зайняти чиюсь сторону, і тому не подобаються нікому.»
Dominique Venner, 1962
