Історичні хвилі боротьби України за свою незалежність і державність завжди виносили на арену цієї боротьби кращих синів України.
Так сталося і в той час, коли Україна за 250 років недержавности стала вільною країною. Бажаючи закріпити за собою цю волю і незалежність України, кращі кола українського громадянства, спіраючись на стародавні традиції предків наших запорожців, знову викинули лозунг козаччини й почали гуртуватись.
Під цю хвилю національного руху Я був обібраний Військовим Отаманом Славного Вільного Козацького Війська, яке під час боротьби з ворогами України щиро й отверто йшло на бій з ними. Загинувші в цій боротьбі козаки придбали вічну славу лицарів і достойних правнуків своїх прадідів.
Бачучи щирість козаків, їхню національну свідомість, Я не раз звертав увагу уряду на те, що козацтво, яке стихійно шириться по Україні, може стати при державній допомозі сталою армією для своєї Вітчизни.
Я твердо й непохитно стояв на своїй меті будування великої-козацької України і її національного війська, яке тільки одно може бути її оборонцем. Я щиро вірив і вірю, що дорогі моєму серцю козаки не будуть зрадниками своїй Вітчизні і що дух козацький не вмре в їхнім козацькім тілі.
І ось тепер, коли Я став Гетьманом усієї України, Я вирішив прийняти всі заходи до того, щоб козаччина, в яку увійде цвіт української людности, стала дійсно проводником національної ідеї і великим кадром будучої Української Козацької Армії.
— 🇺🇦 лист Гетьмана до міністра військових справ через Івана Полтавця (02.06.1918)
ФОТО: 🇺🇦 Гетьман та отаман «козацького фашизму» Іван Полтавець-Остряниця (Київ)
до обрання Скоропадського на Всеукраїнському з'їзді козацтва (02.10.1917)
ukrain1an ꑭ division