Расизму не існує, поки інший залишається чужим. Расизм починається, коли інший набуває властивостей помітного, тобто, інакше кажучи, стає небезпечно близьким. Саме тоді і починаються спроби утримати його на відстані.
Расизм і є одна з цих «нових перегородок». Зняття емоційної напруги в психодрамі відмінностей, фантазм і нав'язлива ідея стати Іншим. Психодрама вічного поглинання і відторгнення Іншого. Вигнати Іншого, матеріалізуючи відмінності за всяку ціну, – настільки вірним є то, що це поглинання відмінностей нестерпно.
[...] Якщо підійти до цього явища об'єктивно, то можна сказати, що расизм виявляє саме ідеологічна спокуса – спокуса фетишизації відмінності. Расизм знаходить собі їжу в найдрібніших відмінностях, які виявляються в розстановці знаків, тому такий расизм не можна перемогти ніяким гуманізмом відмінності.
— 🇫🇷 «Прозорість зла», Жан Бодріяр (1990)
Фото: «Етнічність та раса», британська гравюра, видавництво «THEPALMER» (1888)
ukrain1an ꑭ division