21 січня 1978 року біля могили Тараса Шевченка в Каневі Олекса Гірник, український дисидент, здійснив самоспалення на знак протесту проти русифікації та знищення національної ідентичності.
Перед самопожертвою Гірник залишив близько тисячі рукописних листівок, у яких закликав до захисту української мови, культури та суверенітету, серед яких був і прощальний лист до своєї дружини:
Я ішов простою дорогою, тернистою. Не зблудив, не схибив. Мій протест – то сама правда, а не московська брехня від початку до кінця. Мій протест – то пережиття, тортури української нації. Мій протест – то прометеїзм, то бунт проти насилля і поневолення. Мій протест – то слова Шевченка, а я його тільки учень і виконавець.
Самоспалення Олекси Гірника було відповіддю на радянський тиск, що придушував національну свідомість. Вчинок намагалися приховати, знищуючи листівки та згадки про нього. У 2007 році мученика посмертно нагородили званням Героя України.
Фото: обгоріле тіло Олекса Гірника
ukrain1an ꑭ division