🇺🇦🟥 Перемога УНР: перша українсько-більшовицька війна

У ці холодні зимові дні грудня 1917 року Українська Народна Республіка (УНР) стала центром суперечок між більшовиками та українською владою. Обидві сторони прагнули утримати контроль над українськими землями, які мали велике економічне та стратегічне значення. Для більшовиків Україна була важливим плацдармом для розгортання світової революції, зокрема, через її потенціал для наступу на територію Польщі.

20 листопада 1917 року Українська Центральна Рада проголосила III Універсалом створення автономної Української Народної Республіки, що мала столицю в Києві. УНР висловила намір утворити федеративний уряд у складі Росії, який би включав представників усіх територій, що здобули самовизначення. Це викликало незадоволення більшовицької Ради народних комісарів, оскільки вони планували здійснити переорієнтацію влади через втручання у Всеукраїнський з'їзд рад селянських, робітничих та солдатських депутатів. Однак останній підтримав прагнення УНР щодо автономії.

12 грудня 1917 року проросійські сили в Києві здійснили спробу перевороту. Участь у ньому брали загони 2-го гвардійського корпусу, якими командувала Євгенія Бош. Однак спроба була невдалою: війська, лояльні до УНР, роззброїли більшовицькі загони і змусили їх відступити до Росії. Того ж дня спалахнуло повстання в Одесі, яке також було безрезультатно придушене.

17 грудня 1917 року, перебуваючи в складному становищі, Лев Троцький направив ультиматум до УНР, підписаний Володимиром Леніним. У документі вимагалося легалізувати більшовицькі військові формування в Україні та припинити їх роззброєння. Зазначалося, що у разі невиконання вимог радянський уряд Росії розглядатиме Центральну Раду як ворога. Троцький надав київській владі добу для відповіді.

18 грудня, не отримавши відповіді, Рада народних комісарів Росії ухвалила рішення вважати Українську Центральну Раду в стані відкритої війни. 19 грудня війська РККА почали зосереджуватися біля північно-східних кордонів УНР.

20 грудня Українська Центральна Рада надіслала свою відповідь, підписану Володимиром Винниченком та Симоном Петлюрою, відхиляючи ультиматум. Це стало остаточним підтвердженням неминучості початку війни між більшовиками та українською владою, оскільки більшовики прагнули поширити свою владу на всю територію колишньої Російської імперії, що суперечило інтересам УНР.

Однією з найбільш знакових подій у рамках першої українсько-більшовицької війни став бій під Крутами. 29 січня 1918 року група студентів Київського університету Святого Володимира та гімназистів, які пройшли лише короткострокову військову підготовку, стали на захист Києва проти 6-тисячного війська більшовиків під командуванням Муравйова. Захисники змогли затримати наступ більшовицьких сил на столицю на кілька днів, що дозволило уряду УНР організувати евакуацію та підготовку до подальшого опору.

Брест-Литовський мирний договір змусив більшовиків йти на територіальні поступки через тиск німецьких та австро-угорських військ. Однак ця перемога не вирішила внутрішніх проблем, зокрема відсутності єдності серед українських політичних сил та слабкості державного апарату. У результаті, УНР фактично стала протекторатом Центральних держав, що суттєво обмежувало її самостійність, хоча й дозволило відновити контроль над ключовими територіями країни.

Фото 1: парад військ УНР у Києві у грудні 1917 року;
Фото 2: обстріл української армії більшовиками;
Фото 3: оборона Києва у лютому 1918 року;
Фото 4: вступ німецьких військ до столиці;
Фото 5: вхід українських військ у Бахмут;
Фото 6: Київ навесні 1918 року.

ukrain1an ꑭ division