Історія та пам'ять

НОВИЙ ЗАКОН: МІЖНАРОДНІ ЗВ'ЯЗКИ

Закон України «Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу» відкриває нові можливості для спільної роботи з міжнародними партнерами.

Більше деталей – у каруселі.

Вже незабаром розкажемо простими словами про всі ключові зміни, що пов'язані із цим законом.

Слідкуйте за серією #НоваПолітикаНацПамяті

КОЛИ ВПАВ ЛЕНІН: ПОЧАТОК «ЛЕНІНОПАДУ» В УКРАЇНІ

«Ленінопад» – так назвали хвилю демонтажу пам’ятників Володимиру Леніну та іншим радянським діячам, що прокотилася Україною після Революції гідності. Символічною точкою відліку стало 8 грудня 2013 року, коли в Києві, на Бессарабській площі, учасники Революції гідності мотузками скинули пам’ятник Леніну.

Саме цей момент запустив масштабний процес очищення публічного простору від символів тоталітарного минулого. Як це відбувалося, що передувало падінню пам’ятника і чому ця подія стала переломною – розповідаємо у відео.

«Обідно мені на природу, що так жорстоко зі мною обійшлася, наділивши мене такою великою любов’ю до того святого малювання, а тоді відібрала всі можливості, щоб я творила тую чудовую працю», – розповідала про своє життя українська художниця Катерина Білокур. 7 грудня виповнюється 125 років від її дня народження, і ми пропонуємо згадати про неї та її геніальні картини.

Катерина була самоучкою. Батьки і чути не хотіли про малювання та грамоту, вважаючи, що все, що треба для дівчини – це добре порати господарство та вдало вийти заміж. Коли в дитинстві вони побачили, як дівчинка малює щось вуглинкою на шматку полотна, вони спалили картину із криками: «Що ти, скажена, робиш? Та, не дай Бог, чужі люди тебе побачать на такому вчинку? То тебе ж тоді ніякий біс і сватати не буде!».

Право малювати вона виборювала все життя. Навіть пішла топитися з розпачу. Коли її врятували, батько махнув рукою: роби, що хочеш. Заміж вона так і не вийшла, хоча хлопці сваталися. Сама відмовляла – сільським парубкам потрібна була робоча силай продовження роду, а вона не уявляла життя без малювання.

У 1940 році, почувши по радіо спів Оксани Петрусенко, пише їй листа – і лист доходить до адресата. Так світ відкрив для себе Катерину Білокур. Кажуть, що в 1954 році, побачивши її картини на виставці в Парижі, Пабло Пікассо сказав: «Якби ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили б заговорити про неї цілий світ».

Їй так і не пощастило вирватися на волю і займатися лише мистецтвом. «Це – геній, поставлений в умови, що унеможливлювали самореалізацію: вона не мала паспорта, була фактично “прикріплена” до свого колгоспу, до того ж, вона була жінкою – у неї не було шансів. І ось ця жінка з її неймовірною, просто скаженою гордістю і впертістю, одна проти системи, проти спільноти і проти родини, з якою теж треба було воювати за право бути собою», – писала про Катерину Білокур письменниця Оксана Забужко.

Катерина Білокур прожила лише 61 рік. Вона пережила Голодомор, Другу світову війну, несприйняття родини і байдужість системи. І все ж, коли малювала, вона була щасливою.

#ЦейДеньвІсторіїУкраїни

Збройні Сили України - сила, завдяки якій стоїть наша держава.

Вдячність і шана військовим. Завдяки ЗСУ Україна є.

З Днем Збройних Сил України!

#ЗСУ

БУДАПЕШТСЬКИЙ МЕМОРАНДУМ: ЯК «ГАРАНТІЇ» НЕ СПРАЦЮВАЛИ

31 рік тому, 5 грудня 1994 року, в Будапешті представники України, США, Великої Британії та Росії підписали так званий Будапештський меморандум – угоду, що супроводжувала приєднання України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Цей документ мав стати гарантією безпеки, але перетворився на символ кризи міжнародної безпекової системи.

Після розпаду СРСР Україна успадкувала третій за розміром ядерний арсенал у світі – кілька тисяч ядерних боєзарядів і сотні міжконтинентальних балістичних ракет. Проте під тиском міжнародної спільноти, зокрема США й РФ, та поширеності уявлень про відсутність реальних безпекових загроз країна взяла курс на здобуття без’ядерного статусу.

Сам Будапештський меморандум став наслідком цілої серії договорів і перемовин, зокрема Лісабонського протоколу, який закріпив зобов’язання України в найкоротший можливий термін приєднатися до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї як держава-учасник, що не володіє ядерною зброєю, та негайно розпочати необхідні для цього дії.

Формально підписанти меморандуму «підтвердили зобов’язання» поважати незалежність, територіальну цілісність і суверенітет України, утримуватися від економічного й військового тиску на неї, а в разі загрози – проводити консультації. Тож на практиці в документі були відсутні будь-які реальні гарантії безпеки й жодні механізми їхнього застосування.

Перше порушення угоди фактично відбулося вже в 2003 році, коли Україна зіткнулася з російським тиском під час конфлікту щодо острова Тузла. Проте повна фіктивність меморандуму стала очевидною після початку агресії Росії проти України у 2014 році – росіяни цілком проігнорували «підтвердженні зобов’язання».

Річниця Будапештського меморандуму – це нагадування не лише про те, чим Україна пожертвувала для приєднання до міжнародної безпекової системи, але й урок, що міжнародні гарантії не можуть ґрунтуватися на «запевненнях». Вони мають бути реальними й мати прописані механізми застосування.

ВУЛИЦЮ СУЛЕЙМАНА СТАЛЬСЬКОГО В КИЄВІ ПЕРЕЙМЕНОВАНО НА ЧЕСТЬ ГОЛОВИ УІНП

4 грудня на мапі Києва з’явилась вулиця на честь першого очільника Українського інституту національної пам’яті, видатного громадсько-політичного та наукового діяча Ігоря Рафаїловича Юхновського.

Депутати Київської міської ради перейменували на честь Ігоря Юхновського вулицю, яка раніше мала назву на честь дагестанського поета Сулеймана Стальського, що був виразником сталінської пропаганди у поезії в 1930-х роках.

Перейменування саме на початку грудня – не випадковість. Це данина пам'яті людині, яка наполягала на проведенні всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 року. Саме завдяки ініціативі та наполегливості Юхновського український народ отримав можливість проголосувати за незалежність, а 1 грудня назавжди увійшло в нашу історію.

Роботу з декомунізації та деколонізації київського простору очолює експертна група на чолі з Головою УІНП Олександром Алфьоровим, який особисто долучався до підготовки цих рішень. Столиця крок за кроком звільняється від спадщини окупантів, повертаючи собі справжні українські імена.

Також зазначимо, що в наступному році Український інститут національної пам’яті відзначатиме своє 20-річчя. Адже вперше установа була створена 31 травня 2006 року саме з ініціативи Ігоря Юхновського, який став перший Головою Інституту. Більше про це читайте за посиланням.

Фото: Верховна Рада України

З Днем Волонтера!

Історія “Ефки” – це приклад роботи однієї волонтерської команди, одного випадку, але її досвід містить ключове: завдяки порятунку волонтерів вона – жива і має сім’ю.

Волонтери щодня виконують неймовірну роботу – рятують, допомагають та дарують тепло. У цей день ми дякуємо українським та іноземним волонтерам, які у тяжкі часи для країни не залишалися осторонь, а рятували.

Тим, хто донатив, допомагав військовим, цивільним та всім, хто потребував її.

Дякую вам за вашу неоціненну роботу!

РОЗІГРАШ ДЛЯ БІБЛІОТЕК – 13 ТОМІВ ЛЕВКА ЛУК’ЯНЕНКА ЗА ДИТЯЧІ МАЛЮНКИ

🎉Наближаються різдвяні та новорічні свята. А на свята всі мають бути з подарунками!

📚Український інститут національної пам’яті дарує бібліотекам шанс виграти повне зібрання творів Левка Лук’яненка в 13 томах.

❓Хто може взяти участь у розіграші?

🎨Бібліотеки, які долучать дітей та підлітків до створення малюнків на тему «Українська Перемога».

❓Як взяти участь?

🫟 Залучити дітей/підлітків до створення малюнків.

✉️ Надіслати оригінали малюнків у конверті на адресу:
01021, м. Київ, вул. Липська, 16, Український інститут національної пам’яті (помітка «Українська Перемога»).

❓Що буде далі?

📸Усі роботи ми відфотографуємо та покажемо на нашій фейсбук-сторінці під час підбиття підсумків.

📖Серед бібліотек, які надішлють малюнки, ми розіграємо два комплекти творів Левка Лук’яненка.

⚔Самі дитячі роботи будуть передані нашим захисникам на передову.

❓Коли відбудеться розіграш?

❗️25 грудня 2025 року. Про час і деталі повідомимо в соцмережах напередодні.

💪Історію треба знати. Ніхто краще не розповість про події минулого, ніж їхні свідки та учасники. Саме тому такі книжки мають бути у бібліотеках.

ГОЛОС ІСТОРІЇ УКРАЇНИ В ЄРУСАЛИМІ: В ІЗРАЇЛІ ВІДКРИЛИ ПАМ’ЯТНИК ГОЛОДОМОРУ

В Єрусалимі відкрили перший в Ізраїлі пам’ятник жертвам Голодомору. Український інститут національної пам’яті взяв участь у церемонії відкриття разом з українською делегацією та представниками ізраїльських державних інституцій.

На події були присутні:
🔹Олександр Алфьоров, Голова Українського інституту національної пам’яті;
🔸Тарас Качка, Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції;
🔹Леся Гасиджак, очільниця Національного музею Голодомору-геноциду;
🔸представники мерії Єрусалима;
🔹посадовці МЗС Ізраїлю та Кнесету;
🔸дипломати іноземних держав;
🔹українська громада.

«В Єрусалимі відкрили не просто перший пам’ятник пам’яті жертв Голодомору – відкрили загалом перший пам’ятник, пов’язаний з Україною. І що важливо – це столиця держави Ізраїль, яка має власну трагедію, пов’язану з геноцидом у період Голокосту. Сьогодні ми цим пам’ятником говоримо, що в Ізраїлі визнають: не лише, що німці створювали геноцид, а й росіяни – комуністи, більшовики – створювали геноцид через голод. Це подія, яка знайде свій відгук у міжнародній площині вже невдовзі», – підсумував Голова Олександр Алфьоров.

Монумент встановлено у Wohl Rose Park – між будівлями Кнесету та Вищого суду справедливості. Його авторами є канадська мисткиня українського походження Людмила Темертей та скульптор Девід Робінсон.

Пам’ятник з’явився завдяки спільним зусиллям мерії Єрусалима, Посольства України в Державі Ізраїль, Фундації Темертеїв, Науково-освітнього центру вивчення Голодомору та Світового Конґресу Українців.

Скульптура складається з розбитого каменя жорен, що символізує перерваний цикл життя та руйнівну політику совєтського режиму, і піднятої руки з п’ятьма колосками, які нагадують про репресивний «закон про п’ять колосків». Автори заклали в композицію тему пам’яті, стійкості та відродження.

Дякуємо всім, хто долучився до створення та відкриття пам’ятника, і високо цінуємо підтримку з боку ізраїльських партнерів та української громади.

🤝 УІНП висловлює вдячність авторам монумента та всім установам, які сприяли появі цього місця пам’яті в Єрусалимі.

📷 Фото: Посольство України в Державі Ізраїль