Історія та пам'ять

Листопадовий рейд: історія, боротьба і гра про свободу

💡 У 1921 році війська УНР здійснили відчайдушну спробу звільнити Україну від більшовиків.
Той похід увійшов в історію як Листопадовий рейд.

4 листопада запрошуємо на подію, присвячену цим подіям.
📍 Хартія-Хаб (вул. Шота Руставелі, 39/41)
🕓 початок о 18:30

🔹 Історик і військовослужбовець Віталій Скальський розповість про Другий зимовий похід Армії УНР.
🔹 Український інститут національної пам’яті представить нову настільну гру «Похід: звільнити Україну від більшовиків» – історичну стратегію, у якій гравці разом борються за визволення Харкова.

🎙 Серед учасників:
Олександр Алфьоров, Віталій Скальський, Володимир Тиліщак, Ярослав Файзулін, Володимир Ращук.
Модераторка: Наталія Слобожаніна.

📚 Подія – про пам’ять, відвагу і вибір свободи.

До 170-річчя Дмитра Яворницького – відкриття виставки «Яворницький: на шляху до історії козацтва»

🗓 5 листопада, 17:00
📍 Музей історії міста Києва (вул. Богдана Хмельницького, 7)

В експозиції – картини художника Артема Погрібного, створені за архівними матеріалами для книги «Дмитро Яворницький: від Харкова до Дніпра»,
а також строї народного одягу Полтавщини та Чернігово-Сіверщини з колекції Наталії Слобожаніної (УІНП).

🎙 У відкритті візьмуть участь:
Олександр Алфьоров, Вікторія Муха, Віктор Брехуненко, Євгенія Карацюба, Артем Погрібний, Світлана Стрєльнікова.

📚 Дмитро Яворницький – історик і археолог, який став хранителем пам’яті про запорозьке козацтво.

🔹 6 листопада – авторська екскурсія виставкою від Артема Погрібного.
Вхід за попередньою реєстрацією.

МУЗИКА ЗІР: МИТЕЦЬ СИМВОЛІВ

Цього року ми відзначаємо 140-річчя з дня народження унікального українського художника, поета, мистецтвознавця й педагога – Юхима Михайліва.

Протягом життя він став автором сотень картин в руслі символізму, чуттєвих віршів, академічних монографій та фахових статей. Але навіть у такій зануреній в чисте мистецтво людині совєцька система бачила ворога.

Юхима Михайліва було арештовано 1934 року, нібито за підготовку збройного повстання. Вже за рік він захворів і помер, перебуваючи у засланні на півночі СРСР.

Попри совєцькі переслідування, частина творчості Михайліва була врятована за кордоном його дружиною Тетяною.

Сьогодні ми зібрали для вас у каруселі кілька яскравих робіт цього непересічного митця.

ЧУДЕРМАЙСТЕР СЛОВА – МАЙК ЙОГАНСЕН

Поет, прозаїк, сценарист, автор граматик, словників і численних перекладів з багатьох мов світу; мандрівник, лінгвіст, тенісист, шахіст, фотограф, мисливець і, за власним визначенням, просто чудермайстер – усе це Майк Йогансен.

У своїх численних містифікованих автобіографіях він писав, що має німецьке, шведське та норвезьке коріння. Але точно відомо, що Йогансен народився в Харкові, 28 жовтня 1895 року, в родині вчителя німецької мови, вихідця з Латвії. Мати походила з роду старобільських козаків Крамаревських.

Завершивши 1917 року навчання на філологічному факультеті Харківського університету, Йогансен викладав на педагогічних курсах імені Григорія Сковороди, читав історію української мови та загальне мовознавство у Полтавському й Харківському інститутах народної освіти.

Якщо не брати до уваги жартівливий вірш, вирізьблений дев’ятирічним Майком на дверях льоху, його літературний дебют відбувся 1921 року: поетична збірка «Д’горі» та критичні статті у журналі «Шлях мистецтва». У 1925-му побачила світ перша прозова книга «Сімнадцять хвилин», що складалася з чотирьох новел, яку і критики, і сам автор оцінили стримано.

А вже 1930 року вийшов окремою книжкою magnum opus Майка Йогансена – «Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швайцарію».

Йогансен відзначився й у кіномистецтві. Разом з Юрком Тютюнником вони написали сценарій до довженкової «Звенигори». Заради гонорарів писав титри до німих фільмів. Це були, у прямому сенсі, «найдорожчі рядки» літератора.

18 серпня 1937 року Йогансена забрали з квартири № 12 будинку «Слово» службовці НКВС. Його звинуватили в націоналістичній діяльності та спробі повалення соціалістичного ладу. Попри тортури, на допитах тримався гідно. Майка Йогансена розстріляли 27 жовтня 1937-го у Києві за день до його 42-річчя.

«… Оселившись у царстві тіней, буду вести розумну бесіду з Ґесіодом, Ґейне і Міґелем Сааведро де Сервантесом. Але я з ними говоритиму українською мовою, бо вірю, що наша квітчаста Батьківщина є діамант у гроні вільних народів світу», – писав Йогансен.

Спадок Майка Йогансена – не лише його тексти, а й яскрава довколалітературна активність: дотепні письменницькі анкети, подорожні нариси, редакторські експерименти в авангардних об’єднаннях, попит на «гонорар наперед» під мисливські набої.

Це була людина, що жила модерністю як пригодою. Харизматичні байки харківського кола – від більярду з Маяковським до кулінарних розіграшів – творять образ чудермайстра, що став емоційним центром харківського літературного кола 1920–1930-х років, якого любили і яким захоплювалися.

САНДАРМОХ І СОЛОВКИ

Ці назви завжди будуть відгукуватися в історичній памʼяті українців. Вони асоціюються з політичними репресіями і масовими розстрілами, з «Розстріляним відродженням» в українській культурі.

За часів незалежності, розташоване на далекій півночі Росії, урочище Сандармох стало важливим для українців місцем памʼяті про жертв Великого терору. Українські дисиденти, дослідники й історики щороку відряджали туди делегацію на вшанування памʼяті, паралельно досліджуючи злочин, що там стався.

Сьогодні Сандармох асоціюється ще й зі спробами російської влади знову стерти памʼять про політичні репресії совєцького часу, принаймні у своєму суспільстві.

У роковини початку масових розстрілів в урочищі Сандармох, які розпочалися 27 жовтня 1937 року, публікуємо карусель, яка розповідає базову інформацію про Сандармох, Соловки і що стоїть за цими назвами.

Сьогодні, у День української писемності та мови, хочемо вшанувати тих, хто творив українське слово, і віддав за нього своє життя.
Текст: Юрій Руф
Пісня: FliT