Пам’яті історика, гранатометника Вячеслава Зайцева

На війні захиснику допомагала віра в родину

В'ячеслав народився у селі Іванівці на Запоріжчині. Закінчив історичний факультет Запорізького національного університету.

У березні 2014-го пішов добровольцем на фронт. За плечима мав строкову службу десантника. У 79-й аеромобільній бригаді Збройних сил став гранатометником. Разом із побратимами визволяв українські міста та села, пройшов із боями сотні кілометрів. Спершу був Чонгар на межі з анексованим Росією Кримом, далі - визволення Красного Лиману, Південний котел, Ізварине, Зеленопілля, рейд за Маріуполь, оборона Донецького аеропорту та Дебальцевого.

За бойові заслуги нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.

Після демобілізації В'ячеслав повернувся до історії. Очолював інформаційно-видавничий відділ Національного заповідника "Хортиця".

Займався підводною археологією: разом з однодумцями обстежили дно Дніпра, знаходили гарматні ядра часів російсько-турецької війни, речі із затонулих кораблів, зброю. Проводив онлайн-екскурсії, створив історичний блог. Очолював обласну організацію ветеранів АТО. Був депутатом Запорізької міської ради останніх двох скликань.

З першого дня повномасштабного вторгнення В'ячеслав знову став до армійських лав. Продовжував писати про важливі події країни, долучався до прямих ефірів, давав інтерв’ю, читав вірші прямо в окопах.

Про загибель В'ячеслава Зайцева стало відомо 5 жовтня.

Поховали В'ячеслава Зайцева у Запоріжжі. Там на його честь перейменували вулицю Лермонтова.

Вічна пам'ять Герою!

Фото: Євгеній Романов, Анатолій Волков, Фейсбук-сторінка Вячеслава Зайцева

Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform