Пам’яті військовослужбовця Михайла Бугая (позивний «Пілот»)

Михайло Бугай народився 16 листопада 1994 року в Тернополі, де пройшло його дитинство і юність. Відгуки оточуючих характеризують його як щирого, відкритого та життєрадісного хлопця. Він навчався в загальноосвітній школі № 28, потім здобував освіту в кооперативному торговельно-економічному коледжі та Тернопільському комерційному інституті, де отримав диплом бакалавра з економіки підприємства.

До повномасштабного вторгнення Михайло працював у сфері обслуговування, що дозволило йому добре знати рідне місто. Друзі згадують його як людину, яка завжди знаходила правильний шлях не тільки на дорозі, а й у житті, залишаючись позитивним і надійним.

У лютому 2023 року Михайло був мобілізований до ЗСУ. Після навчання отримав фах водія та позивний «Пілот».

Як десантник 82-ї бригади, один з перших перетнув кордон під час Курської операції у серпні 2024 року. Далі були складні бої на Донецькому напрямку, де він, як водій взводу РЕБ відділення безпілотників, виконував завдання з постачання та евакуації, рятуючи життя побратимів.

27 серпня 2025 року поблизу Торецького, Краматорського району Донеччини автомобіль, в якому знаходився Михайло з побратимами, був вражений ворожим FPV-дроном. Воїн отримав тяжкі поранення. Лікарі боролися за його життя, але 18 вересня Михайло помер у лікарні в Дніпрі.

«Він був найдобрішою і найсвітлішою людиною, яку я знала. Завжди на позитиві, завжди говорив: «Ми все зможемо». Він казав, що не герой, просто робить свою роботу. Але саме такі скромні люди – справжні Герої», – згадує дружина Юлія.

Михайла поховали 24 вересня 2025 року на військовому меморіальному кладовища в Пантеоні Героїв Тернополя на Микулинецькому кладовищі. Посмертно йому присвоєно звання «Почесний громадянин міста Тернополя» за рішенням міської ради.

Світла пам’ять і вічна слава Герою України

Матеріал підготовлено Укрінформом спільно з УІНП та АрміяInform