Класичні студії (Антикознавство) в Україні 🇺🇦🏛✍️🦉

Монографія 2026 року - "ЛАБІРИНТ СЛОВА: ЗАГАДКИ, ОРАКУЛИ Й СНИ В АНТИЧНОСТІ"

Чи можна померти від нерозгаданої загадки? Антична традиція відповідала: цілком. Саме цьому дивовижному світові - загадкам, оракулам і снам присвячена книга Riddles, Oracles, and Dreams in Ancient Culture: The Labyrinth of the Word

🧩 Понад 200 загадкових грецьких і латинських текстів
– близько 100 загадок;
– 50 оракулів;
– 50 сновидінь.
І кожен – з коментарем та розв’язанням

Антична загадка – це не просто питання, на яке треба знайти відповідь. Це простір, де перетинаються мова і влада, знання і незнання, людське й божественне, доля та інтерпретація. Особливо цікаво, що в книзі показано спільний механізм загадок, оракулів і снів: аналогію. Саме вона дозволяє одному образу означати інше і лежить в основі метафоричної мови.

#книжкові_новинки_2026

Цікаво, що новогрецькою «русалка» 🧜‍♀️ буде «γοργόνα» (Горгона)

#грека

Всіх Друзів і Колег - Студентів та Викладачів щиро вітаю з прийдешнім початком нового навчального року 🥳 Сердечно бажаю усім учасникам освітнього процесу - поменше будь-якого виду тривог і переживань та побільше сил і натхнення на нові успіхи та звершення 🙏🏻🤩😎

Адміну ТГ-каналу на днях запропонували співпрацю у найближчій перспективі з одним Видавництвом стосовно наукового редагування перекладу з давньогрецької ще цілої добірки цікавих текстів елліністичної доби, певною мірою навіть езотеричних.

Дякую хто Довіряє та Надихає 🥰🤗☺️

Монографія 2026 року про Міжнародне право у Стародавній Греції

Стародавній грецький світ був пронизаний міжнародним правом, обов'язковими правилами поведінки, яких греки по всьому Середземномор'ю дотримувалися та забезпечували їх виконання протягом століть. Але чому міжнародне право було ефективним у цьому світі? Монографія «Закони всіх греків» пропонує оригінальну відповідь, що ґрунтується на сучасній соціальній теорії, представляючи вичерпний опис давньогрецького міжнародного права, водночас заглиблюючись у соціальні та психологічні основи, які зробили його потужним та довговічним. Спростовуючи нещодавні твердження про те, що міжнародного права не існувало в грецькому світі, «Закони всіх греків» наводить переконливі аргументи не лише на користь його існування, але й на важливість розгляду давньогрецького міжнародного права як історичного предмета.

#книжкові_новинки2026

Які часи, такі і «Агамемнони» 😸😄😁

#іронія_античності

Бережи Господь усіх Шановних Підписників/Підписниць і Ваші Родини у цю ніч… 🙏🏻

Інтернет ресурс - "Грецькі запозичені слова коптською мовою"

Для тих, хто в класичних студіях бере до уваги напрацювання і тексти (манускрипти) давньогрецьких авторів, збережені коптською мовою, пропоную увазі онлайн словник "Діоскор" - https://dioskoros.org/

Онлайн-база даних проєкту DDGLC названа на честь нотаріуса та поета Діоскора з Афродіти: як єгиптянин, який також розмовляв і писав грецькою мовою; як мешканець верхньоєгипетського села, який також здійснював подорожі до Константинополя; як християнин і адміністратор монастиря, який, тим не менш, водночас був шанувальником грецької міфології та поезії; як нотаріус і автор деяких найдавніших коптських юридичних документів, які раніше були можливі лише грецькою мовою, – у всіх цих аспектах Діоскор, якого випадково збережений архів папірусів документує надзвичайно різноманітним чином, представляє елліністично-християнський культурний синтез та двомовність пізньоантичного Єгипту. Як зразковий представник коптсько-грецького мовного контакту, і особливо завдяки своїм лексикографічним зусиллям зі складання греко-коптського глосарію, Діоскор є ідеальним епонімістом для бази даних грецьких запозичених слів коптською мовою.

#електронні_ресурси #грека #семітська_філологія

Персні мікенської та мінойської еліти були викувані з метеоритного заліза

Дослідження аналізує 91 залізний предмет бронзової доби та показує, що правителі Греції використовували небесний метал для своїх ювелірних виробів, тоді як земне залізо не стало поширеним до руйнування палаців.

Протягом п'яти років французько-грецька команда відвідала дев'ятнадцять музеїв та тридцять три археологічні пам'ятки, щоб розгадати загадку, яка залишалася без відповіді протягом десятиліть: чи використовували мікенці та мінойці метеоритне залізо для виготовлення своїх предметів, як це робили інші культури бронзової доби?

І більше того, коли вони насправді почали виплавляти залізо земного походження? Результати, опубліковані в журналі Journal of Archaeological Science, змінюють те, що ми знали про використання цього металу в Греції другого тисячоліття до нашої ери.

Дослідження, очолюване Матьє Гунелем з Французького національного музею природної історії та Елені Манцурані з Національного та Каподистрійського університету Афін, проаналізувало хімічний склад 91 залізного предмета бронзової та ранньої залізної доби. З них тринадцять містять значну кількість нікелю, елемента, який служить безпомилковим відбитком пальця позаземного походження. І всі тринадцять цих об'єктів є кільцями.

Тринадцять об'єктів, виключно кільця для пальців, містять значну кількість нікелю, гарного індикатора метеоритного походження, стверджують автори у статті. З цих тринадцяти дев'ять дуже ймовірно мають метеоритне походження, одне цілком ймовірно, а решта три заслуговують на подальше дослідження. Але унікальною цю знахідку робить не лише наявність нікелю, а й контекст, у якому з'явилися ці кільця.

Докладніше за наступним покликанням - Matthieu Gounelle, Eleni Mantzourani, Iron in Greece in the second millennium B.C.E. Journal of Archaeological Science, vol.192, August 2026. doi.org/10.1016/j.jas.2026.106622

#історичні_нотатки #культурологічні_нотатки

В Італії вийшла книга вітчизняного науковця, присвячена латинській філософії та грецькій вірі у ранньомодерній
Києво-Могилянській Академії

Монографія
«Latin Philosophy and Greek Faith: The Kyiv-Mohyla Academy on the Intellectual Map of Early Modern Europe»(Латинська філософія і грецька віра: Києво-Могилянська академія на інтелектуальній мапі ранньомодерної Європи).
доктора філософії з галузі «філософія», наукового співробітника Інституту філософії імені Г.С. Сковороди Миколи ФЕДЯЯ опублікована в Флоренції видавництвом Firenze University Press.


https://media.fupress.com/files/pdf/24/16974/51167?fbclid=IwRlRTSATtRiZwZG9mAWZkaWQWUMhCifibU6iJnGQYBQDcQrCayleW6mV4dG4DYWVtAjExAHNydGMGYXBwX2lkCjY2Mjg1NjgzNzkAAR77ag3TCU8hZqJ47MUoS0dT2Y4TGsuzqRGkNjQx3efaaWBG4UPW0cY_c2nLTw_aem_Pj9KpW97njZOchdqWX9IUg

#латина #класика_в_Україні
#книжкові_новинки_2026

Завершив сьогодні наукове редагування перекладу з давньогрецької «Гелени» Евріпіда - далі продовжую редагувати інші «жіночі» трагедії видатного драматурга…гадаю через певний час запустити рубрику #евріпідові_нотатки - Думаю…буде цікаво ? ☺️

Лекція. Гомерова «Одіссея» в екранізаціях та українських прекладах

Зустріч відбудеться у четвер 03 вересня 2026 року о 19:00
Місце проведення: онлайн (Zoom)
Тривалість: 2 години
Запис: так, для учасників

Якщо ви хочете отримати тільки запис, то просто реєструйтесь - усі учасники отримують запис.

Людина ХХІ століття стикається з тими самими викликами, які стояли перед гомерівськими героями. В глобалізованому світі, де часто розмивається ідентичність, ми досі тужимо за димом з рідного краю.
З цього погляду, Одіссей постає абсолютно новим типом людини, для якої важливі не традиційні в міто-поетичному світі цінності, а невловні зв’язки, що не дають втратити власну гідність.
Тож що важливіше: повернутися на Ітаку чи постійно до неї прагнути? Якою має бути екранізація поеми? Що вдалося і що не вдалося режисерові Крістеферу Нолану?
 
— Українська культура має два повноцінні переклади «Одіссеї»: Петра Ніщинського та Бориса Тена, які пропонують не лише різні перекладацькі стратегії, а й різні візії гомерівського світу.
— Переклад, якому півтораста років, залишається цікавим сучасним читачам не через формальні засоби нострифікації грецької поеми, а завдяки зануренню в рідномовну стихію.
— Завдання редактора давнього українського перекладу полягало в тому, щоб самому опинитися в тому часі.

Після реєстрації вас перекине у чат телеграм-групи, де знаходитиметься уся потрібна інформація.  

Лектор:
Любомир Коблик — редактор «Одіссеї» в  перекладі Петра Байди-Ніщинського.

посилання на реєстрацію:
https://secure.wayforpay.com/payment/safb8d48ed519

Записи попередніх лекцій можна знайти за цим посиланням:
https://platoscave.wayforpay.shop

На днях випадково гортав свій щоденник і побачив запис за серпень 2️⃣0️⃣1️⃣1️⃣ року: «мабуть, подальше наукове життя повʼяжу з антикознавством»…Дякую сердечно Вчителям, Рідним, Близьким та усім, хто протягом 15 років надихав та досі підтримує і допомогає на цьому моєму скромному шляху 🙏🏻🤝🫶

У річці Тибр у Римі, внаслідок обміління, неподалік від базиліки Святого Петра, виявилися залишки стародавнього мосту.

Міст, відомий як міст Нерона, названий на честь колишнього римського імператора, колись з’єднував центр міста з правим берегом Тибру.

Деталі за наступним покликанням -

https://apnews.com/article/italy-heat-neros-bridge-tiber-river-d42fbed89b54530bd5c381aa53a1884b?fbclid=IwRlRTSATq8S1wZG9mAWZkaWQWUMaPzoDj3l7scV_BtAjXGTrMsvwqs2V4dG4DYWVtAjExAHNydGMGYXBwX2lkCjY2Mjg1NjgzNzkAAR4oNjSff4Olq0u5ZYMMKooBIp00XizngsacXAOeVaGL_4xOhyW__nbdmp290g_aem_Ar4B1dfHv9thYHIxVizylQ

#новини_класики

Одноокість Поліфема як метафора одновимірного бачення

Поліфем бачить світ одним оком. У буквальному сенсі це лише фізична особливість циклопа, однак у символічному прочитанні одноокість може означати нездатність побачити світ інакше, ніж з однієї-єдиної позиції. Поліфем бачить, але не здатний дивитися з іншого боку. Його проблема – не сліпота, а абсолютність власного погляду.

У цьому сенсі одноокість навіть небезпечніша за сліпоту. Сліпий знає, що не бачить. Одноокий Поліфем переконаний, що бачить достатньо.

Саме тут виникає цікава антропологічна опозиція: одне око циклопа – два ока людини. Два ока не просто збільшують поле зору. Завдяки різниці між двома перспективами виникає глибина. Ми бачимо об’єм саме тому, що праве і ліве око бачать предмет дещо по-різному, а свідомість поєднує ці два образи.

Якщо перенести цю фізіологічну особливість у сферу філософії, виникає надзвичайно промовиста метафора: глибина народжується з відмінності перспектив.

Людина, яка визнає лише одну точку зору, може бачити світ дуже чітко – але бачить його пласким. Вона може бути абсолютно впевненою у своїй правоті, проте саме ця абсолютна впевненість позбавляє її перспективи. Другий погляд – погляд Іншого, створює інтелектуальну «стереоскопічність».

Тому цивілізованість у цьому прочитанні починається не просто зі знання, а зі здатності припустити: «Те, що я бачу, – не все, що можна побачити».

Це особливо цікаво у зв’язку з тим, як Гомер характеризує циклопів. Вони існують поза політичною спільнотою: «Немає у них ні зборів для ради, ні законів…»

Кожен циклоп живе окремо й «чинить закон» над власною родиною, не зважаючи на інших. Тобто одноокість Поліфема можна прочитати не лише як інтелектуальну, але й як політичну метафору. Він не потребує іншої думки, тому що не визнає простору, в якому різні думки повинні зустрічатися.

Поліс, навпаки, народжується там, де існує множинність поглядів. Агора передбачає, що ніхто не володіє єдиним оком, здатним побачити всю істину. Люди мусять говорити, сперечатися, переконувати, слухати одне одного. Політика починається з другого погляду.

Відповідно, Поліфем є не просто «дикуном». Він являє собою певний тип свідомості – монологічну свідомість. Його світ не має справжнього Іншого. Інша людина для нього не співрозмовник, а об’єкт: чужинець, ворог, зрештою – їжа. Там, де немає визнання чужої перспективи, дуже легко зникає і визнання чужої людяності.

Саме тому особливо символічним стає осліплення Поліфема.

Одіссей не просто перемагає циклопа фізично. Він знищує єдиний канал, через який Поліфем був пов’язаний зі світом. Людина, яка побудувала всю свою картину реальності на одному погляді, після втрати цього погляду залишається без жодної альтернативи.

І тут Гомер створює майже парадоксальну сцену: сліпий Поліфем мусить перейти від безпосереднього бачення до інтерпретації. Він торкається спин баранів, намагаючись зрозуміти, де перебувають Одіссей та його супутники. Але Одіссей перемагає саме тому, що здатний уявити погляд Поліфема. Він думає не лише зі своєї позиції, а й з позиції супротивника: що циклоп перевірятиме? де шукатиме? чого очікуватиме?

Тому головна перевага Одіссея – навіть не хитрість сама по собі. Це здатність змінювати перспективу.

Виникає красива філософська антитеза: Поліфем має одне око і одну істину, а Одіссей має два ока і багато можливих перспектив.

Ми стаємо «одноокими» щоразу, коли власну перспективу ототожнюємо з реальністю як такою; коли перестаємо відрізняти «я так бачу» від «так є»; коли Інший перестає бути джерелом іншої перспективи й перетворюється лише на того, кого треба переконати, перемогти або змусити замовкнути.

Тоді два фізичних ока вже нічого не гарантують. Бо справжнє «друге око» людини – це здатність побачити світ очима Іншого.

І, можливо, саме тому найглибша протилежність між Одіссеєм і Поліфемом полягає не в тому, що один розумний, а другий дикий. Вона полягає в різних способах бачення: циклоп дивиться на світ; людина здатна подивитися ще й на власний погляд на світ.

#гомерівські_нотатки

Хто де живе…але є ті, хто мешкають на вулиці Геракліта чи Демокріта

(афінськими стежками)

Вже не перший тиждень роблю наукове редагування перекладу "жіночих" трагедій Евріпіда…працюючи над уточненнями і нюансами, ще більше впевнююсь у справедливому рішенні того, що західна антикознавча думка відносить трьох класиків давньогрецької трагедії до філософського доробку як такого.

Якби Прометей був у наші часи 😎

#іронія_античності

- А чи є зараз циклопи?
- Образно кажучи, так…це ті які кажуть «я лише одним оком подивлюсь» 😁😉

#рефлексії_антикознавця