💰🚎🚌 Що таке «транспортна робота» і з чим її їдять?

📍 Транспортна робота — це робота з перевезення пасажирів різними видами громадського транспорту. Вона охоплює як і безпосередньо «переміщення людей з точки А в точку Б», так і інші сукупні послуги: перевезення багажу, організацію мережі маршрутів та додаткові технічно-адміністративні витрати.

📊 Її вимірюють у співвідношенні кілометрів, який проходять транспорт під час перевезення пасажирів, та тим, скільки це коштує.

🤜🤛 Трохи порівняємо цю теорію з тим, що у нас зараз є на практиці

🛑 Як це працює зараз у нас. Щоб хтось когось почав возити на міських автобусних маршрутах, влада міста має розробити автобусну мережу та оголосити конкурс з визначення перевізників по цим маршрутам.

За результатами конкурсу, влада «дає дозвіл» певному перевізнику їздити за певним маршрутом та дозволяє тому брати виручку з пасажирів за послугу з перевезення.

👉 Після проведення конкурсу, перевізник і пасажир лишаються «сам на сам» один з одним і владу міста не дуже турбують їх проблеми та труднощі. «Самі все якось там розрулите»

👉 Саме через це більшість приватних перевізників хочуть їздити виключно центральними вулицями міста в години пік, коли є високий пасажиропотік. Бо в інші райони та інший час тупо не вигідно курсувати. Це приносить більше збитків ніж заробітку. А додаткового фінансування банально немає.

👉 Через це перевізники завжди вимагають підвищення тарифів на проїзд та постійно «приховують» свій реальний офіційний дохід і витрати, щоб хоч якось більше заробити. Ну а влада лише змушена погоджуватися на це, бо особливих альтернатив у неї немає і потрібно забезпечувати хоча б базову мобільність населення.

❗️ Ця ситуація не задовольняє ні потреб перевізника, ні потреб пасажира.

🛑 Як це працює в системах з оплатою транспортної роботи. В цій схемі місто так само формує свою мережу маршрутів, але тепер, замість оголошення конкурсу по перевізникам, оголошується тендер на надання послуг по перевезенню за визначеним тарифом.

👉 Тобто, місто не просто «надає право комусь їздити по маршрутам і збирати на них виручку». Місто купляє «транспортну послугу» за потрібними для себе параметрами: кількість і тип рухомого складу, інтервали руху та випуск, трасування маршруту та взаємодія цього маршруту зі всіма іншими.

👉 При цьому не йде розмов про тарифи, маршрути, тощо. Перевізника ці питання не хвилюють. Йому будуть платит з бюджету за виконання послуги. Все інше «падає на плечі» міської влади.

👉 Основна вимога до перевізника — відповідність парку рухомого складу висуваємим на тендер вимогам та якісне надання послуг по перевезенню,

👉 Перевізник отримує оплату за кожен виконаний рейс і пройдений «кілометр транспортної роботи», та має довгостроковий контракт на надання послуг.

❗️ Ітого, транспорт їздить там, де це потрібно місту. Перевізник не переживає за виручку з пасажирів, бо платять йому не вони, а платить бюджет за якісне надання послуг. Пасажир же користується всім громадським транспортом міста по єдиному квитку, маючи безкоштовні пересадки між маршрутами та проїзні квитки на день, місяць, рік.

☝️ За схожою системою вже працюють декілька підприємств електротранспорту в Україні

Наприклад, наше КП «ЖТТУ» вже багато років співпрацює з міськрадою саме за таким принципом.

Місто формує маршрути та необхідні інтервали руху, а КП в свою чергу дає тариф на «один тролейбусо/вагоно-кілометр транспортної роботи».

Місто платить за фактом надання послуг. Ну, точніше, платить за фактом наявності грошей в бюджеті, але то вже таке)

💁‍♂️ Такий формат співпраці став можливий завдяки змінам в законодавстві про електротранспорт, які ніяк не дійдуть до автобусних перевезень..

⚠️ Система оплати за транспортну роботу дозволяє нарешті зробити громадський транспорт, який би задовольняв потреби людей, а не перевізників

Це те до чого нам варто рухатися і до чого ми рано чи пізно дійдемо. Вже зараз місто може працювати по-трохи над оптимізацією свої мережі, щоб зробити перехід між системами оплати для пасажирів менш болісним.

📸 Romann|Alltransua.com

Читайте те саме в Фейсбуці