Тарасенко Андрій

Давайте поговоримо про те, що робити з українською освітою.

Викликає сумніви те, як бачить майбутнє цієї сфери нашого з вами життя президентська адміністрація.

📄 Наш побратим Петро Іванишин написав статтю про запропоновані владою реформи. Аналізуємо!

Підпишись на нас

Вічна пам'ять Ігорю Гуменюку

Провина добровольця була лиш у тім, що вісім років тому він брав участь у протесті під ВР. Тоді депутати вносили у Конституцію особливий статус Донбасу. Так влада виконувала договорняки з рф. Та раптом у ВР полетіла граната. Заарештували багато патріотів, але згодом через відсутність будь-яких доказів відпустили. Лишили тільки "Дубенка".

Свавільна система плювала на справедливість і честь добровольця. Він сидів вісім років у СІЗО без вироку, докази провини ніяк не знаходились. Звільнити його для захисту країни теж не хотіли, хоча це було можливо.

Вчора Ігор дав бій свавільній системі. Але судді та прокурори не постраждали...

Вічна пам'ять чину Ігоря Гуменюка.

Боротьба ПРОТИ має сенс тільки коли є частиною боротьби ЗА.

Боротьба ПРОТИ московського імперіалізму, ліволіберальних ідей і корупції може бути успішною лиш тоді, коли є частиною боротьби ЗА національну ідентичність і цілісну самостійну державу, ЗА відродження української культури і здорового мілітаризму, ЗА сувору дисципліну в державних інституціях і вільне самоврядування.

Зеленський оголосив дискусію про повоєнну доктрину. Назвав 5 напрямків: філософія нашої перемоги, глобальність української безпеки, політика героїв, політика справедливості, трансформація України за наступні 10 років.

Після всієї дурні, на яку пішов нинішній уряд, виникає скепсис стосовно його затій. Тим не менш, це привід оголосити про наше, праве бачення майбутнього для цілого суспільства. Якщо ми мовчатимемо, то обов'язково нав'яжуть свої ідеї грантожери та політикани від олігархату.

Тому давайте сформулюємо бачення разом. Передусім, що є Перемога України для вас? Зроблю зріз думок.

30 червня - цей день в історії

У 1907 році народився легендарний бойовик, підпільник, революціонер, командир, генерал Роман Шухевич.

У 1941 році з ініціативи ОУН(р) була проголошена українська незалежність.

У 1990 році було створено Українську міжпартійну асамблею, що стала праматірʼю легендарної УНА-УНСО.

У 2009 році група українських націоналістів з різних організацій в цей день на честь генерала Чупринки пошкодила пам’ятник Леніну в центрі Києва.

Різні по суті та значенню події, що відбувалися протягом сторіччя. Та кожна з них цеглина у підмурівок нашої державності.

Команда президента підготувала подарунок до Дня Конституції під назвою «Доктрина». Великий документ, прочитання якого зайняло понад годину.

З одного боку, хочеться похвалити за добрі наміри та навіть низку позицій. А з іншого боку ‒ склалося враження, що за багатослівністю сховалося лицемірство. «Великих слів велика сила».

Перше, що є найголовнішим. Повний розрахунок на «добрих опікунів». Чомусь президент переконаний, що гарантія миру після Перемоги полягає не у розвалі російської імперії, а у вступі України до НАТО. Хто з членів НАТО ліквідує для нас всі стратегічні загрози ‒ Туреччина чи Угорщина?

Друге. Зеленський згадав два дискутивних у суспільстві питання. Але чомусь легалізація так зв. медичного канабісу отримала його категоричне схвалення, прикрите стражданнями поранених бійців. Натомість «Закон про зброю» ‒ вже дискутивне питання, яке й надалі потребує обговорення. Фармацевтичне лобі потужніше за збройове?

Третє. Зеленський відрапортував про президентський законопроєкт щодо розвитку англійської мови. Він вважає, що знищення індустрії українського дубляжу, зменшення відвідування кінотеатрів, зниження прибутків і втрата людьми роботи змусить нас вивчити англійську. Маленькі українці не можуть без великого брата? Одна домінантна чужинська мова має бути замінена іншою?

На словах ‒ пафосні та правильні тези про нашу спроможність, силу й самостійність. На практиці ‒ протягування неомарксистських наративів про мультикультуралізм, легалайз та одностатеві шлюби.

Коли ми вже будемо жити своєю волею?!

Сьогодні День Конституції України 🇺🇦

В нинішньому Основному Законі багато важливих речей, що вказують на незалежність і унітарність України, здорове розуміння українського шлюбу, привілеї національної мови. НВР «Правий Сектор» бореться за повноцінне втілення цих засад у реальність.

Однак бракує у Конституції головного ‒ закріплення за українською нацією засновницького статусу. Є адекватне розділення понять народу України та української нації, але автори-демократи не наважились на проголошення Української національної держави. Проте націоналісти обов'язково це зроблять.

Наша Перемога ‒ державність нації!

Провід Національно-визвольного руху «Правий Сектор»

Львів'яни!

Завтра відбудеться відкриття меморіальної дошки Тарасові «Хаммеру» Бобаничу. Приходьте і виявіть повагу до Захисника Нації!

📆 28 червня о 12:00

🗺 Інститут права Львівського державного університету внутрішніх справ, вул. Замарстинівська, 9

Славної пам'яті «Хаммер» ‒ доброволець, член Проводу НВР «Правий Сектор» і авторитетна людина для всього правого руху України. Поліг смертю хоробрих при визволенні Харківщини.

Підпишись на нас

Резюмую ситуацію.

❕Отже, в ерефії точно міжусобиці, а не показуха. Спостерігається хвиля звернень «Астанавітєсь!» від функціонерів режиму. Бачимо катастрофічне падіння акцій головних компаній рф. Многонаціональний народ панічно скупляє їжу та бензин.

❕Терористи прігожина образились на атаку армії рф по ним. Тому збили кілька вертольотів «міноборони» і взяли під контроль Ростов. Так, не захотів олігарх повторити долю сепаратистів в ОРДЛО. Йде процес нібито захоплення Вороніжу. Відомо, що хтось з терористів рухається на москву. Але поки це непідтверджені чутки.

❕Важливо. Міжусобиці в рф не зупиняють агресивні дії проти України. Вони можуть загальмувати, роззосередити командування ворога, і цим наші Сили оборони користуються. Проте ворог не сховається, розслаблятись не можна.

Це занадто прекрасно, щоби бути правдою.

Зранку Прігожин кидає заяву на Шойгу з Герасімовим. Вдень ті кидають по прігожинцям бомби. Ввечері ображені кидають міністру оборони предʼяву.

Хто бенефіціар цієї вистави? Є два варіанти. Або Буданов таки купив Прігожина 😎 Або бункерний вирішив позбутися своїх давніх, але невдачливих товаришів. Для цього запустив мавпу виконувати циркові трюки.

Зливи про кричущу корупцію одеського воєнкома і ватника Євгена Борисова оприлюднювались неодноразово... У Верховній раді врешті-решт оголосили перевірку всіх обласних воєнкомів. Але є один нюанс.

❔Чи не вийдуть перевіряльники у розслідуванні самі на себе? Борисов від початку війни очолює центр комплектування та при всіх скандалах виходив сухим з води. Логічно, що він з усіма можливими перевіряльниками мільйон раз домовився. Неможливо втриматись на посаді без столичних покровителів.

❕Корупція підриває обороноздатність Батьківщини. Борисову на початку війни одесит-доброволець прострілив коліно за совкову риторику. Як бачимо, цього недостатньо. На час воєнного стану має застосовуватися вища міра покарання за подібне ‒ така моя позиція.

Начальство територіальних центрів комплектування має призначатися з когорти бойових офіцерів, які з поважних причин уже не можуть воювати далі. Тільки так.

У Холодному Яру вихідними відкрили меморіал козакам-добровольцям: Дмитру «Да Вінчі» Коцюбайлу та Тарасу «Хаммеру» Бобаничу (ДУК «Правий Сектор»), Андрію «Татарину» Жованику («5-й Легіон»), Олегу «Куму» Куцину («Карпатська Січ»). Всі вони були українськими націоналістами і полягли смертю хоробрих у війні проти московського загарбника.

На відкриття меморіалу приїхали правосекторівці, побратими з різних підрозділів і прості українці, для кого героїчний спадок воїнів є важливим.

Ці Воїни почали небезпечну боротьбу задовго до «широкомастабки», бо вони вірили в самостійну соборну Україну, як ніхто інший.

Тепер нагадування про їх відвагу залишиться у гайдамацькому краї на вічно.

Помстиш смерть Великих Лицарів!

Підпишись на нас

🇺🇦 Будувати Соборну Україну за допомогою правильних інституцій (II)

Ми вже проговорили, що суспільні інституції можуть впливати на націю потужніше за державу. Цим активно і користуються олігархи ‒ як місцеві, так і чужоземні.

Та «Правий Сектор» пропонує розбудувати міцні суспільні інституції саме задля українських інтересів і Соборності України.

Якщо ліволіберали постійно впарюють безальтернативність «громадянського суспільства» (тобто участь всіх у громадських організаціях і партіях на основі ліволіберальних цінностей), то ми пропонуємо ширші можливості. Україні потрібне все різноманіття: українські національні громади, професійні товариства, активні церковні громади, всесвітні об'єднання етнічних українців, просвітницькі організації та виховні для молоді. Але важливо, щоб інституції були реально незалежними та проукраїнськими, а не проплачені грантами з боку зацікавлених сил.

У цьому ключі має місію Українська держава. Саме вона має допомагати грантами національно корисним інституціям, надавати платформу для суспільної дискусії, контролювати, щоб жодна з них не опинилася під олігархічним чи чужинським впливом і спрямовувати до національної єдності, патріотизму, цінностей української культури. «Воля громад, інтегрована в єдину волю суспільства, становить могутню політичну силу і є волею народу», як сказав В.Іванишин.

Надважливо для Української держави у ближчій перспективі ‒ сприяти утворенню довговічних інституцій, що заслужать звання «українських традиційних». Знадобиться потужне ветеранське братство, яке буде представляти воїнську верству України. Після збройної легалізації потрібна буде асоціація власників зброї, з якою буде влада радитись щодо регулювання питання. Потрібна окрема рада українських традиційних Церков, в якій їх громади зможуть заявляти про свої проблеми. Зрештою, потрібно актуалізувати такі досвідчені структури, як культурницьке товариство «Просвіта» та дитяче «Пласт». І ці всі інституції мають ґрунтуватись на цінностях української культури та патріотизмі, і ніяк інакше.

Після Перемоги українці будуть повинні плести суспільну тканину заново, реінтегруючи визволені землі.

Тільки побудова великих національно-орієнтованих інституцій врятує нас! 😉

І ще пара важливих моментів ‒ у заключній частині.