Отож, нудний аналіз чому ця картинка неправдива.

У 1937 році російський палеорнітолог А.Я. Тугарінов прийшов до висновку, що в минулому на території Криму мешкало два близьких види птахів - альпійська галка та клушиця.
У 1938 році археолог Г.А. Бонч-Осмоловський дослідив печеру Киїк-Коба і описав звідти зокрема два вказані види птахів. Де ті рештки зараз ніхто не знає, сам Гліб Анатолійович був фахівцем із доісторичної людини, я б не довіряв його результатам визначення птахів.
У 1960-х роках палеорнітолог Михайло Воїнственський дослідив нові знахідки із Киїк-Коби і описав звідтіля: клушицю без альпійської галки), сіру куріпку, слукву, дрозда співочого, дрозда чорного, кам’янку звичайну, боривітра звичайного, голуба сизого та… курку! Всіх знайдено в рівній кількості - по одній кісточці.
Вже виникає питання: чим керувався блогер, що генерував картинку, додаючи на неї одні види але ігноруючи інші види? Гадаю нічим, просто так згенерувалося і підписники будуть раді - що ще треба?
Далі гірше. Знахідка курки в Киїк-Кобі свого часу дала підставу Воїнственському зробити помилкову гіпотезу, що одомашнення курей почалося в Україні. Насправді та курка потрапила в печеру значно пізніше. Сьогодні знахідки із Киїк-Коби зберігаються в Національному науково-природничому музеї, можна помітити, що рештки курей вирізняються по кольору. І ще це натякає, що геологічні шари в печері були подекуди змішані. Знахідка всіх названих птахів в одній печері не означає, що вони співіснували. Хоча саме це намагається донести блогер через згенеровану картинку.
Мої дослідження декількох тисяч решток птахів із іншої кримської печери - Еміне Баїр Хосар, показують, що дрозди та інші лісові види в Кримських горах з’являються пізніше, коли альпійські галки зникають. Що очікувано, оскільки для них потрібні інші умови.
І наостанок - в Криму ніколи не було клушиць. Там літали лише альпіські галки, особливого підвиду, нині вимерлого - Pyrrhocorax graculus vetus.
90 років Тугарінов з якогось дива описав у Криму два види птахів роду Pyrrhocorax. Як їх розрізнити - задача із зірочкою, до того ж у Тугарінова була вкрай мала порівняльна колекція. Однак, попри відсутність аргументації, більшість дослідників викопних решток Криму прийняли висновок Тугарінова і в подальшому спокійно описували два види. Щоб зрозуміти, що маємо справу з одним видом мені довелося більш ніж пів року повторно аналізувати збори! Жоден ШІ не допоміг, оскільки ШІ неспроможний: знайти необхідні матеріали в музейних фондах; співвіднести знайдені кістки із описами в публікаціях ХХ століття; взяти в руки штангенциркуль і з точністю до 0,1 мм виміряти всі кістки і т.д. Це все робота яку робили люди і будуть робити люди! Після півроку подібної діяльності я, з колегами, приступив до написання статті, яку так і назвали “One or Two: How Many Species of the Genus Pyrrhocorax Inhabited the Crimea During the Late Pleistocene?”. Опублікована в 2023 році в науковому журналі Zoodiversity, є в мережі у вільному доступі.

Розумію, що для більшості людей проміри кісток, і визначення кількості видів нудні і нецікаві. Але ж цікаві картинки в наукпоп блогах? А без кропіткого дослідження дріб’язкових подробиць ці картинки лише імітують науку. Бігме краще в стрічці бачити фото справжніх котиків, ніж згенеровані ілюстрації, які описують те, чого не було. Втім, то лише моє судження. Так звані “наукпоп блогери” продовжать необдумано використовувати ШІ, завалюючи мережу вражаючими, однак беззмістовними, матеріалами.
_____
Для розгляду я обрав одну картинку із певного “наукпоп” блогу. Блог нічим не гірше за решту блогерів, просто цей приклад мені аналізувати найлегше - знаю де шукати першоджерела для виправлення помилок. Більшість нинішніх “наукпоп” блогів також “піс оф ШІ”