У 2001 році було опубліковано результати наукових спостережень згідно з якими кажан велетенська вечірниця полює не лише на комах, а й на дрібних горобиних птахів [1]. Особисто мені в цьому найцікавишим є не саме відкриття, а черговий приклад того як нерівномірно розвивається науковий пошук. Структуру ДНК чи Великий вибух в науці описано значно раніше, ніж те, що кажани полюють на птахів!

У подальшому чимало наукових колективів досліджували хижацьку поведінку велетенської вечірниці щодо птахів Європи. Використовували різноманітні методи – швидкісну фотографію, дослідження кісток в екскрементах, ДНК-аналіз посліду і т.д. Аж ось, нещодавно, зусиллями колективу з чотирьох науковців опубліковано ще одне підтвердження – зображення вечірниці із птахою в лапах на полотні Яна Брейгеля Старшого, 1611 рік [2]. Чотири століття тому митець помітив те, що науковці встановили лише нещодавно!

Автори статті вказують, що «нетрадиційні джерела» (unconventional sources) можуть бути цінні для наукових досліджень. Справді, на давніх ілюстраціях і в текстах зафіксовано чимало важливого для зоологів чи ботаніків. Останні 10-15 років активізувалися в цьому напрямку, втім ми лише на початку шляху. Як бачимо відоме мистецтвознавцям полотно Брейгеля привернуло увагу зоологів лише у 2026 році!

Разом з тим постає питання, на яке поки що ніхто не намагався віднайти відповідь – за яких обставин давнє зображення може бути використане як джерело зоологічних спостережень? І справа не лише в численних ілюстраціях драконів або циклопів. Якщо зображено тварину, існування якої підтверджено, чи може це бути свідченням того, що художник правильно поєднав місце спостереження і тварину? Наприклад, якщо на картині Джовані Біраґо (Giovanni Pietro Birago), кінця 15 століття показано юнаків із канарками, то чи дійсно їх уже тримали в Європі? Бо письмові згадки відомі лише з середини 16 століття.
До того ж є проблема фальсифікацій. Наприклад, відомі єгипетські Медумські гуси зацікавили зоологів і в 2021 році було висловлене припущення, що поміж них є невідомий науці вимерлий вид [3]. А якщо робота підробка 19 століття? (про це писав декілька років тому [4]).
Напрямок зоологічних досліджень давніх картин лише починається, сподіваюся методологічні питання буде вирішено.
__
Джерела натхнення
1. Ibáñez & al. (2001) Bat predation on nocturnally migrating birds
2. Romero-Vidal P. & al. (2026) Natural history on canvas: Brueghel knew about bird-eating noctule bats https://www.pnas.org/doi/10.1073/pnas.2536525123 . Ілюстрація з неї.
3. Romilio A. (2021) Assessing 'Meidum Geese' species identification with the ‘Tobias criteria’
4. https://bit.ly/4foy8kS