🇺🇦 Це текст, який нам важко писати. 19 квітня в околицях Бахмута відбувся бій, у якому загинули троє наших товаришів. Усі вони були інтернаціональними добровольцями. Про кожного з них ми обов’язково розкажемо. Але наразі загальновідомою стала загибель одного з них — нашого близького друга, переконаного анархіста Дмитра Петрова, він же — Ілля Лєший.

Дмитро був кандидатом історичних наук та антропологом. Він активно брав участь у всіх протестних подіях у Росії, зокрема протесті на Болотній площі. А у 2014 році підтримав Майдан.

У 2017 році Дмитро поїхав у Курдистан, де провів півроку, досліджуючи курдський досвід самоорганізації та боротьби за вільне суспільство. Результатом стала книга та лекції про Рожаву, підтримувати яку він продовжував навіть з передової на Донбасі (і що українські медіа записали у фейки).

Розуміючи, що небезпечно залишатися в Росії, Дмитро переїхав у Київ, а з початком повномасштабної війни разом з іншими анархістами вступив до лав Територіальної оборони. Він також став одним із засновників об'єднання антиавторитраних бійців «Комітет спротиву» і долучився до створення волонтерського руху, яким сьогодні ми займаємося. Давав числені інтерв’ю, де закликав лівих і анархістів зі всього світу підтримати боротьбу українського народу проти агресора.

Лєшему завжди був чужим будь-який націоналізм — у всіх своїх діях він керувався виключно антиавторитарними цінностями й ідеалами. А його особисті якості миттєво закохували навіть людей, далеких від анархізму. Останнім часом Лєший формував новий антиавторитарний підрозділ, тож це важка втрата не лише для нас особисто — це удар для нашого руху.

Сьогодні всі згадують Дмитра. Його справді неможливо забути. Але ми також закликаємо не забувати його спадок. Ті ідеї, в які він вірив. Ніколи не прогинатися під мейнстрім і завжди бути на стороні пригноблених проти гнобителів.