Босу_потрібна_наречена
https://booknet.ua/book/bosu-potrbna-narechena-b407731
Вус таки дуже змінився з віком. Погарнішав. Хоча й і у їхньому спільному дитинстві, коли неслухняні пасма майже затуляли хлопчаче обличчя, а про фігуру взагалі не йшлося, Вус все одно притягував увагу Ради. І не тільки її.
«Най. Не дивися туди. Ще помітить».
— Змерзла?
Рада аж сіпнулася від несподіванки. Очікуючи на літак, вони заледве перекинулися кількома словами. Дорогою до аеропорту теревенив в основному Вус. Розповідав їй про Оскара, щоб Рада була в курсі бодай чогось, про що міг би розповісти своїй нареченій Мир — якби був справжнім нареченим. Адже ті, хто зустрічаються, зазвичай говорять не лише про себе. Обраниця боса — це, звичайно ж, не перша леді, проте має не тільки права, але й певні обов’язки. Здається, Вус казав, що вони лише триматимуться за руки. Добре, якщо обійдеться тільки цим.
— Температура навколишнього середовища, якщо вірити цифрам на дисплеї, плюс чотирнадцять. Майже спека. Чого б я мала мерзнути?