Сьогодні знову згадала, чому вкрай рідко пишу драму. Складні емоції завжди важко передавати, бо знаєш, як було б, можливо, краще для героїні, хоча це не безумовний варіант, але розумієш, що увесь розклад лише в твоїй голові. Героїні відомо не все. Вона чинить, виходячи з фактів і власних почуттів. Не завжди правильно, іноді дуже спірно. Але моя мета не повчати, а розповідати. Кожен робить власні висновки. До того ж в центрі уваги кожної моєї книжки саме жінка, її емоції і її потреби. Чому не чоловік? Бо жодна жінка, якою б розумною вона не була, не може знати, що в голові у чоловіка. Саме тому намагаюсь від імені чоловіків не писати) Та все ж сумніви іноді є, чи вам цікаво. Сподіваюсь, що так♥️♥️♥️