#Вітаміни_для_серця
https://booknet.ua/book/vtamni-dlya-sercya-b210101
— Скільки я вам винна?
Тихий навіть окуляри зняв від несподіванки.
— Не зрозумів. Ви про що?
— Про... гроші. Хабар, чи як там це називається?
Тихого немов застопорило.
— Є зайві кошти? Вчора ви стверджували, що маєте в них потребу.
— Так, але... Я краєм вуха чула, що... Я дещо забула запитати, і повернулася... А двері в відділі кадрів тонкі...
— Продовжуйте.
— Загалом, кажуть, що, або я відвалила вам чималу суму, або сама... собою… — Діна опустила голову. — Ну, ви розумієте.
Тихий прямо відчував, як звідкілясь зсередини підіймався гнів.
— Ні. Поясніть.
— Ось я і подумала: спати я з вами не збираюся, значить, можу тільки... Матеріально. Не одразу, але з часом...
— Подивіться на мене, Діно. Нумо домовімося раз і назавжди: ви виконуєте тільки ті з моїх розпоряджень, які почули особисто або прочитали в наказі. Я зрозуміло пояснив?
— Так. Вибачте. Ви, напевно, образилися, а я... Чесне слово, я зовсім цього не бажала.