#Твоя_Квітка
https://booknet.ua/book/tvoya-kvtka-b412173
В лікарні Слава завжди приймала душ саме тут. От і зараз за звичкою буквально влетіла у невеличке приміщення, замкнула двері на ключ і лише тоді увімкнула світло.
— До біса таке! — вигукнула мимоволі голосно, але перепрошувати за це не збиралася. — Якого… ти не зачинився? У дверях завжди є ключ. Та й світло міг увімкнути.
Перед нею біля вішака стояв Родан у чому мати народила і при її появі не ворухнувся. Навіть не прикрився!
— Чого ти горлаєш? Збираєш свідків? — промовив так, ніби це вона була в усьому винна.
— Я не горлаю, — вперто заперечила очевидне Слава. Похапцем оцінила гармонійну чоловічу фігуру і лише тоді відвела погляд. Втупилася у двері душової кабінки. Їх тут було дві.
Одні м’язи. І на животі — теж. Не перекачані й тому не випинають, наче надутий матрац. Коротше усе саме таке, як їй подобалося. Усе.
Хіба можна мати таке привабливе @іло?
— Горлаєш, — Родан спокійно продовжив почате...