#Не_той_чоловік
— Ой ні! Ти — не такий.
— Тоді який? — раптом поцікавився Мартин.
Надя підійшла до ліжка — і розгубилась. Поки чоловік стояв за її спиною, Надя була сміливішою.
— Ну… — вона замислилась, намагаючись підібрати слова. — Ти — врівноважений, розумний, а ще надійний…
— Ти хочеш сказати — нудний, — вимовив Мартин і стягнув з себе светр. Потім футболку. Навіть в темноті було помітно, що Мартин дуже гармонійно складений, хоча й доволі худорлявий.
Надя зрозуміла, що він чекає на відповідь, і трусонула головою, намагаючись впорядкувати думки.
— Я такого не казала, не вигадуй. Ти зовсім не нудний. — З незрозумілою для неї причини Надя не могла відвести від чоловіка погляд і сподівалась, що в темноті він цього не помічає. — Тобі не холодно? — поцікавилась вона, коли пауза помітно затягнулась.
— Ні, — Мартин нарешті рушив з місця. — Я — в душ...
— Цей шлюб… Він — неможливий, — промовила вона кудись у всесвіт й навіть зачекала, щоб той їй заперечив. Але ні — всесвіт мовчав. — Буде так, як буде…