Завтра буде знижка на цей роман.
https://booknet.ua/book/zupini-mene-b163387

Чоловік прямував до неї своєю звичною впевненою і дуже знайомою ходою. Юрій мало змінився з дня їхньої останньої зустрічі. Можливо, його сильна засмага якось впливала на Люсине сприйняття, та зморшки на лобі виглядали різкішими. Але Люсі подобалося й це.
– З днем народження! – вигукнула вона, як тільки чоловік опинився поряд. А ще вона рвучко поцілувала Фомина в щоку, поки не передумала.
Перший поцілунок! Ні, другий. Але перший раз стався так давно, що чоловік, напевно, давно про це забув.
Юрій моргнув і навіть ніби насупився на мить. А потім посміхнувся – ледве-ледве, але при цьому його обличчя миттєво змінилося. Помолодшало.
– Дякую. Таке собі свято. Ти...
Фомин замовкнув, вглядаючись в обличчя дівчини, і вона нетерпляче перепитала:
– Що саме?
Чоловік швидко оглянув її з ніг до голови, підхопив дорожню сумку, взяв Люсю за руку і потягнув за собою до виходу. Не дивлячись, відповів:
– Виросла.
Ну от!