SnC Museum Lab

Сьогодні доробив Region Mod для SNES. Спочатку трішки про те, в чому суть. Nintendo заходила на американський ринок у 1985 році після глибокої кризи відеоігор 1983 року (тема окремого поста, якщо цікаво). Кризу спричинило насичення ринку неякісними іграми, і Nintendo хотіла контрольувати випуск ігор для своєї 8-бітної консолі NES, тому розробила і запатентувала (US4799635A) схему апаратного захисту. Ідея полягає в парі чіпів. Всередині консолі стоїть "замок", в картриджі - "ключ". Nintendo поставляла мікросхеми "ключа" тільки авторизованим видавцям. Запустити на консолі "піратський" картридж без чіпа було неможливо. В Super Nintendo стояла вже друга версія захисту, але ідея була та сама. Самі чіпи - це 4-бітні мікроконтролери, розроблені Sharp, які мають свій криптоалгоритм. Під час запуску чіп з консолі передає номер послідовності (Seed) чіпу з картриджа, і вони обидва починають генерувати ту саму псевдовипадкову послідовність (ключ), обмінюючись даними і порівнюючи послідовність. Чіп в консолі тримає центральний процесор в стані RESET поки не перевірить всю послідовність, тому якщо підключити до консолі картридж без чіпа, консоль не запуститься. На додаток, Nintendo зробила різні версії чіпів для різних регіонів, F411 для NTSC (США та Японія, але для цих регіонів картриджі фізично різні і не сумісні за розміром) та F413 для PAL (Европа). То ж навіть оригінальний картридж для японської консолі не буде працювати в європейській. Частково це можна обійти, від'єднавши 4-й пін чіпа (який тримає RESET) всередині консолі, але навіть це не завжди допомагає, бо деякі картриджі теж перевіряють консоль, і, навіть якщо вона запуститься, сам картридж напише, що він розроблений для іншого регіону. Частково це також пов'язано з таймінгами в PAL та NTSC (50/60 Гц).

Отже, суть мода в тому, що добрі люди зробили повний емулятор чіпа консолі на мікроконтролері PIC16F630. Він підтримує ручне перемикання між PAL та NTSC (затисканням кнопки Reset на секунду), відповідно, прикидається або F411, або F413, що усуває проблему перевірки консолі картриджем, а також керує режимом графічного чіпа переводячи його з 50Гц на 60 і навпаки.

Складність була в тому, що більшість наявних в інеті інструкцій були для модифікації європейської версії PAL, схема для японської була, але для нової ревізії плати (в мене стара SHVC-CPU-01), з приміткою, що схема не перевірялася. Після блукання по платі осцилографом і декількох спроб запуску, мені вдалося запустити на консолі флеш картридж, який реагував на перемикання режимів 50/60, але жоден оригінальний картридж не працював. Я вже почав підозрювати проблему з прошивкою PIC контролера, бо тактова частота в моїй консолі інша, але ще раз уважно подивившись схему допер, що я не підключив зовнішній звуковий модуль (який, також, генерує потрібні сигнали для чіпів захисту). На пізніших консолях його вже розпаяли на платі, а на моїй першій ревізії він у вигляді окремого картриджа. В результаті все запрацювало, маю повноцінний комбайн який підтримує всі можливі формати. Інструкцію разом зі схемою розмістив на Reddit та форумі.

Колись давно розповідав про BOM Manager (від Bill of Materials), програму, яку я зібрав колись на Low Code платформі Retool. 4 роки вона мені допомагала розуміти, які компоненти мені потрібні для збирання плат. Станом на зараз база налічує понад 1500 компонентів та 39 різних проєктів. Спочатку я використовував їх хостинг, потім розгорнув це все в себе локально, але Retool має багато обмежень і доволі тормозний, то ж треба рухатися далі :)
Навайбкодив собі нову версію, додав купу нових фіч, які я й гадки не мав, як реалізувати в Retool, наприклад імпорт, або локалізацію. Воно стало працювати значно швидше, а виглядати - краще. Репозиторій публічно доступний, кому цікаво - пробуйте. Детальний опис функціоналу теж на гіті. Скріни для привернення уваги :)

Маю цікавий анонс щодо нашого Software & Computer Museum в Харкові. Щоб покращити досвід відвідувачів, я зробив аудіо-гід. Наразі там є 37 експонатів, що приблизно половина з наявних в експозиції, і доступна тільки українська мова. Backend базується на платформі для керування колекцією, про яку я колись розповідав. Вона, до речі, теж отримала купу оновлень, включаючи мобільну версію. Аудіо-гід - це мобільний веб-додаток (на десктопі, звісно, теж можна відкрити, але верстка адаптована під телефон). Голосові файли було створено в Eleven Labs (3-я версія моделі творить дива). Навіть якщо ви не зможете потрапити до музею, запрошую почитати/послухати цікаві факти про наявні експонати, бо гід публічно доступний за посиланням guide.sncmuseum.com
В планах - додати ще експонатів та зробити англійську озвучку.

Поки не роблю нічого цікавого з залізом, розповім про мультиплеер в іграх.
Тему можна поділити на 2 частини - гра вдвох (або більше) на одному пристрої. Тут все більш менш зрозуміло, два або більше контролерів (джойстиків) підключаються до однієї системи.
Перші ігри саме такими і були, Tennis for two, потім Pong та інші. Розвиток технологій не дозволяв реалізувати якийсь AI, гра вдвох була за замовчуванням.

Друга частина - це мультиплеер з декількох окремих пристроїв. Ця тема набагато більш складна, бо вимагає мережі зв'язку та синхронізації даних між системами. Ось тут хочеться розповісти більше. Тут в нас теж є певний розподіл:

1 - Мейнфрейм та термінали, найбільш ранній і очевидний варіант. Мейнфрейми і так будувалися для багатокористувацького режиму, кожен термінал - окремий пристрій для взаємодії користувача з мейнфреймом.

2 - Персональні комп'ютери, які синхронізуються між собою "підтримуючи" ігровий світ.

3 - Ігрові консолі, теж мають якось встановити зв'язок між собою для мультиплеерної взаємодії.

Тема досить велика, то ж перша частина буде про мейнфрейми. Розпочати можна з проєкту PLATO (Programmed Logic for Automatic Teaching Operations). Термінали цієї платформи мали плазмовий дисплей з вражаючою роздільною здатністю 512х512 пікселів.

Для цієї системи у 1972 році John Daleske створив мультиплеерний космічний шутер Empire. Чесно кажучи, моє очікування було "ну шо там у 1972 році можна було цікавого створити, якийсь текст, що буде виводитися на термінал", але те, що я побачив мене вразило.

По-перше, є повноцінний онлайн сервер PLATO, який підтримує команда ентузіастів (навіть задонатив їм 5 євро), а також емулятор термінала під всі платформи.

По-друге - сама гра, це реально мультіплеерний реалтайм шутер, в який можуть грати одночасно до 30 людей, який має свій лор, графічний інтерфейс, онлайн чат між гравцями і мету.
Тут можна битися з іншими кораблями, захоплювати планети та укладати тактичні союзи. Глобальна ціль - захопити всі планети в галактиці. Для 1972 року неймовірно.

Керування, звісно, доволі складне, але поки я це все тестував і розбирався з керуванням, в гру зайшов ще один гравець, почав мене атакувати, але не дочекавшись реакції від мене (хоча я встиг розібратися, як стріляти з фазерів), написав, чи збираюся я взагалі грати ))

Тут лежить лінка на емулятор терміналу, воно автоматично під'єднається до сервера та запропонує залогінитись. Є 10 тимчасових акаунтів (demo1...demo10), група та пароль також demo, то ж можете спробувати і самі. Додав трішки скрінів з коментарями з гри.