Сергій Бабак

Щойно Комітет Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій розглянув на своєму засіданні законопроект 16119 «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення освітніх прав корінних народів України та осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України» і одноголосно рекомендував Верховній Раді України прийняти його за основу і в цілому.

Дякую колегам з Комітету за підтримку євроінтеграційного курсу України!

📌 Як ви вже зрозуміли, однією з умов угорської сторони для зняття вето було запровадження в Україні статусу закладу освіти національної меншини

▪️І це, по суті, дзеркальна вимога. У законодавстві Угорщини та більшості країн ЄС передбачений відповідний статус для закладів освіти національних меншин. Угорське законодавство також передбачає окрему категорію закладів освіти національних меншин, а українці належать до визнаних в Угорщині національностей.

🚩Тому в самому запровадженні такого статусу жодної загрози немає. Питання було в іншому: за якими критеріями заклад в Україні зможе отримати цей статус.

➖ Угорська сторона наполягала і раніше домовилася з попередньою переговорною командою, що статус закладу національної меншини може отримати заклад, якщо в ньому є хоча б один клас національної меншини. Що для нас у жодному разі неприйнятно.

➖ За нашим законодавством один клас може бути сформований навіть із п’яти дітей. І тоді могла б виникнути парадоксальна ситуація, коли наявність одного такого класу давала б підстави для надання відповідного статусу всьому закладу освіти.

На наше прохання цю домовленість вдалося переглянути.

➕Тепер у законопроєкті, з редакцією якого погодилися і ми, і угорська сторона, передбачено, що статус закладу національної меншини може отримати заклад, якщо в ньому понад половина дітей навчаються мовою відповідної національної меншини. Що має відповідні запобіжники для обох сторін.

Дякую угорській стороні за готовність разом знайти це компромісне рішення. Його вже публічно привітали прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр та віцепрем’єр-міністерка, міністерка закордонних справ Угорщини Аніта Орбан.

➡️ Цього тижня плануємо провести засідання Комітету, де одним із ключових питань буде законопроєкт щодо освітніх прав національних меншин №16119. Наш Комітет з питань освіти, науки та інновацій визначений головним з його розгляду

➡️ Також наступного тижня плануємо провести засідання Верховної Ради на день раніше і проголосувати законопроєкт за основу та в цілому.

➡️ Після цього рішення щодо відкриття двох наступних переговорних кластерів має бути ухвалене вже на рівні Європейського Союзу. Такі питання потребують згоди всіх держав-членів ЄС, і саме позиція Угорщини досі не дозволяла рухатися далі з їхнім відкриттям.

➡️ Саме наступного тижня працюватиме Рада ЄС на рівні міністрів закордонних справ держав-членів, де питання України буде на порядку денному.

📌 Ми домовилися, що ухвалюємо цей закон, після чого мають бути відкриті два наступні переговорні кластери, а Угорщина зі свого боку не блокуватиме цей процес, тобто знімає вето.

**Детальніше про законопроєкт і домовленості щодо нього розповів в ефірі

Щиро вітаю всіх освітян с професійним святом - Днем працівника освіти України!

Під постійними тривогами і з неймовірним рівнем відповідальності, щодня ви продовжуєте робити найважливіше - навчаєте наше молоде покоління українців, готуєте майбутнє нашої держави!

Безмежна шана і повага кожному з вас! Дякую за щоденну сумлінню працю! ❤️🇺🇦

Що важливого в цьому законопроєкті:

1️⃣ Українська була і залишається державною мовою освітнього процесу

Законопроєкт цього не змінює. Водночас він чіткіше визначає, як поряд із державною мовою можуть використовуватися мови корінних народів України та національних меншин, які є офіційними мовами ЄС.

▪️Наприклад, якщо в закладі освіти є клас, де діти навчаються угорською мовою, вони зможуть використовувати мову країни Європейського Союзу (поряд з українською) не лише під час навчання, а й у спілкуванні з учителями та іншими учасниками освітнього процесу.

Українська при цьому залишається державною мовою освітнього процесу, а зміни стосуються виключно мов країн Європейського Союзу.

2️⃣ З’являється поняття закладу загальної середньої освіти зі статусом закладу національної меншини (спільноти)

▪️Для того, щоб можна було претендувати на цей статус, в закладі повинно бути 50%+1 учнів, які навчаються мовою національної меншини (спільноти). Це стосується виключно мов Європейського Союзу.

За розрахунками МОН, це потенційно 149 освітніх закладів – близько 1,2% усіх закладів загальної середньої освіти України.

Тобто йдеться про дуже конкретне і доволі вузьке коло закладів, але в жодному разі не про зміну мовної моделі освіти в Україні.

3️⃣ Батьки зможуть ініціювати розширення переліку предметів, які викладатимуться українською мовою

Якщо дитина навчається у класі чи групі мовою корінного народу або національної меншини, яка є офіційною мовою ЄС, кількість предметів, які викладаються українською, може бути збільшена.

Для цього потрібна письмова заява батьків не менше двох третин учнів відповідного класу або групи, після чого відповідне рішення ухвалює заклад освіти.

4️⃣ Для керівників окремих приватних закладів освіти змінюється вимога щодо мовного сертифіката

Ця норма стосується дуже вузького кола керівників приватних закладів освіти (які є керівниками цих закладів на момент набрання Законом чинності), де є класи чи групи, у яких освітній процес відбувається мовою корінного народу або національної меншини, яка є офіційною мовою ЄС. Їм не потрібно буде підтверджувати рівень володіння українською мовою державним сертифікатом, поки вони залишаються на цій посаді.

За даними МОН, це стосується керівників лише 29 закладів по всій Україні.

Тому я б дуже не хотів, щоб дискусія навколо цього законопроєкту звелася до примітивного протистояння «української проти мов меншин».

Ми якраз знайшли рішення, яке дозволяє забезпечити права національних меншин, не поступаючись позиціями української мови.

Ми виконуємо свої зобов’язання перед громадянами України. І продовжуємо рух до членства в Європейському Союзі.

Саме такий баланс ми заклали в цей законопроєкт.

Далі – голосування на Комітеті та у Верховній Раді.

⚡️Ми знайшли рішення, яке одночасно захищає українську мову, дає зрозумілі права національним меншинам і корінним народам та прибирає одну з перешкод на євроінтеграційному шляху України, а саме допоможе нам розблокувати відкриття двох переговорних кластерів, знявши вето Угорщини

🇺🇦🇪🇺 Сьогодні разом із керівництвом ВРУ та головами ключових комітетів зареєстрували законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення освітніх прав корінних народів України та осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України» №16119

Одразу скажу головне, бо розумію, скільки запитань може виникнути навколо мовної теми.

📌Українська залишається мовою освітнього процесу. Законопроєкт не звужує її статусу і не повертає російську мову в освіту.

Йдеться про інше. Ми маємо врегулювати освітні права корінних народів України та національних меншин, мови яких є офіційними мовами Європейського Союзу, і водночас виконати важливу частину наших євроінтеграційних зобов’язань.

▪️ Це питання давно перебуває не лише в освітній, а й у переговорній площині з Європейським Союзом. Захист прав національних меншин є частиною зобов’язань України в межах Кластера 1 «Основи процесу вступу до ЄС», а виконання відповідного Плану заходів – однією з умов подальшого просування України в переговорах про членство в ЄС.

📌Тому цей законопроєкт важливий і для української освіти, і для нашого руху до ЄС. Він має створити необхідні передумови для подальшого розблокування переговорного процесу, зокрема щодо наступних двох кластерів.

На старті ми мали далеко не найпростішу переговорну позицію. Напрацювання та домовленості попередніх відповідальних за цей процес осіб фактично завели дискусію в глухий кут. А редакція законопроєкту, на яку вони погоджувались не мала б достатньої підтримки навіть на рівні профільного Комітету, не кажучи вже про зал Верховної Ради.

Але політика – це мистецтво домовлятися та відстоювати позицію своєї держави.

📌Тож останні два тижні ми разом із керівництвом ВР та колегами з парламентських комітетів, представниками Уряду доопрацьовували текст, відстоювали позицію України і вели додаткові перемовини з Європейськими партнерами та Угорщиною. І, виявляється, можна знайти розумний компроміс, на який не здатні були попередні освітні дипломати.

Дякую Олександру Корнієнку, Всеволоду Ченцову, Микиті Потураєву, Андрію Бутенко та всім колегам, які були включені в цю роботу. Дискусій було багато. Але в результаті маємо збалансований текст.

#освітадорослих
#кваліфікаційніцентри

Продовжую розповідати про систему кваліфікаційних центрів.

За останні два місяці створено 26 нових кваліфікаційних центрів і їх кількість досягла 290.

Також за два останні місяці 2000+ людей визнали часткові кваліфікації в центрах, отримали свідоцтва і підсилили ринок праці. Загалом з моменту запуску системи вже 16000+ осіб отримали свідоцтва і нову роботу, яка потребувала нової професійної кваліфікації.

Так і працює освіта дорослих: короткострокова програма підготовки ➡️ іспит в кваліфікаційному центрі ➡️ свідоцтво про отримання часткової кваліфікації ➡️ робота.

Дякую команді Національного агентства кваліфікацій за високопрофесійну роботу.

Продовжуємо далі.
Все буде Україна! ✊🇺🇦

З Днем захисників і захисниць України!

Дякую воїнам за їх вибір захищати наші життя ціною власного!

Вічна памʼять полеглим Героям!

Слава Україні! 🇺🇦

Днями заіхав в гості до неймовірної команди Українського католицького університету.

Дуже предметно і глибоко обговорили майбутнє освіти дорослих, мікро- і часткові кваліфікації, національну систему кваліфікацій і всі законопроектні напрацювання, які зараз в роботі комітету.

УКУ вже реалізує, не чекаючи законодавчої рамки, програми освіти дорослих і, як освітні практики, долучаться до напрацювань проектів законів в цій частині.

Наразі декілька команд паралельно працюють на базі Комітету і МОН над законопроектами «Про національну систему кваліфікацій» і «Про освіту дорослих». Це важливі фундаментальні законопроекти, які потрібні нам для того, щоб повністю оновити законодавство в сфері освіти, взаємно повʼязати всі елементи освітньої системи і виконати вимоги для вступу України в ЄС.

Після напрацювання драфту цих законопроектів обовʼязково долучимо всіх стейкхолдерів до доопрацювання.

Дякую команді УКУ за професійність і незмінно високу планку якості вищої освіти!

Наука допомагає Україні вистояти, а зараз наша підтримка потрібна самій науковій спільноті.

Після удару по будівлі Президії НАН України 28 вересня залишилися зруйновані приміщення, біль утрат і велика робота з відновлення. Щирі співчуття всім, хто втратив рідних і колег.

Переконаний, що увага до науки має вимірюватися конкретними діями. Особливо зараз, коли від українських досліджень і розробок залежать наша безпека, технологічна перевага та відбудова країни.

Тому підтримую збір ПриватБанку на відновлення будівлі Президії Національної академії наук України. Прошу долучитися всіх, хто має можливість: зробити внесок, розповісти про збір друзям, поділитися цим дописом.

Масштаб руйнувань непосильний для однієї людини, але кожен із нас може допомогти і разом ми можемо зробити те, що робимо завжди у важкі часи - обʼєднуємося і допомагаємо!

👉 Посилання на збір тут: https://next.privat24.ua/env/donate/b2188461


Дякую кожному, хто долучиться.

#KeepUAEducationAlive

📢🇪🇺 Звертаюся до колег із Комітету Європейського парламенту з питань культури та освіти (CULT) із пропозицією терміново провести спільне засідання наших Комітетів, присвячене системним російським атакам на освітню та наукову інфраструктуру України

Учора співробітники НАН України просто прийшли на роботу. Науковці мали займатися дослідженнями. Кожен мав просто виконувати свої щоденні задачі

🚩 Натомість росія знову атакувала цивільний науковий об’єкт.

Цей удар – черговий прояв системного терору, який росія чинить проти української освіти та науки вже понад 12 років її кривавої війни.

🏚 Лише протягом останніх днів свідомі терористичні російські атаки пошкодили заклади дошкільної та загальної середньої освіти у Києві та Сумах, ліцей на Київщині, університети у Харкові та Києві.

Це не поодинокі випадки. За кожним із них стоять людські життя та здоровʼя. І я вже мовчу про вкрадене дитинство у наших дітей, можливість спокійно навчатися та памʼятати заняття не лише за кількістю повітряних тривог та спусків в укриття.

➡️ Тому ми маємо окремо збираємо й систематизуємо інформацію про всі удари росії, їхні наслідки для закладів освіти і науки, наших освітян, які там працюють, учнів та студентів, які навчаються.

📢 Звертаюся до наших колег – Міністрів освіти та науки, Голів парламентських Комітетів з питань освіти і науки європейських держав. Ці атаки не можуть щоразу завершуватися лише черговими заявами про занепокоєння.

Кожен такий випадок має бути належно задокументований, отримати відповідну міжнародно-правову оцінку та враховуватися під час ухвалення рішень щодо відповідальності росії, зокрема щодо подальшого посилення санкційного тиску.

📢 Окремо хочу звернутися до наших друзів і партнерів у Європейському Союзі.

Європейський парламент ще у 2022 році визнав росію державою – спонсором тероризму та державою, яка використовує засоби тероризму. Водночас на рівні Європейського Союзу досі немає окремого правового механізму для включення держав до відповідного переліку з визначеними юридичними наслідками.

Позиція, яку ми послідовно відстоюємо – такий механізм має бути створений, а російська федерація має бути включена до відповідного переліку.

📢 Також звертаюся до Ірландії, яка зараз головує в Раді Європейського Союзу. Закликаю використати можливості головування для подальшого просування на рівні ЄС питання відповідальності росії за системні атаки на цивільні об’єкти, зокрема заклади освіти і науки та підтримати роботу над створенням правового механізму для визначення держав спонсорами тероризму.

‼️Закликаю наших європейських партнерів до подальшого посилення санкційного тиску на росію та персональну відповідальність тих, хто ухвалює рішення про ці удари, організовує їх і виконує.

Бо сьогодні мова йде про найцінніше – людські життя.

Право людини прийти на роботу і повернутися додому.
Право дитини піти до закладу загальної чи дошкільної освіти.
Право студента навчатися.
Право науковця працювати у своїй лабораторії.

➡️ І росія не повинна мати жодної можливості та надії вирішувати, чи мають українці ці права, коли вчергове запускає дрон або ракету по нашим цивільним обʼєктам.

І саме тому кожен такий удар повинен мати конкретні правові, політичні та санкційні наслідки!

📢🇪🇺 I call on my colleagues on the European Parliament’s Committee on Culture and Education (CULT) to urgently convene a joint meeting of our committees on russia’s systematic attacks on Ukraine’s education and research infrastructure.

Yesterday, staff at the National Academy of Sciences of Ukraine simply came to work. Scientists were supposed to be conducting research. Everyone was supposed to be going through their daily tasks.

🚩 Instead, russia once again attacked a civilian research facility.

This strike is yet another act of the systematic terror russia has inflicted on Ukrainian education and science throughout more than 12 years of its bloody war.

🏚 In just the past few days, deliberate russian terrorist attacks have damaged preschools and general secondary schools in Kyiv and Sumy, a lyceum in the Kyiv region and universities in Kharkiv and Kyiv.

These are not isolated incidents. Every one of them puts people’s lives and health at risk. And that is without even mentioning the childhood stolen from our children, their chance to study in peace and to remember their lessons for something other than the number of air raid alerts and trips to shelters.

➡️ That is why we are making a dedicated effort to collect and systematise information on all russian strikes and their consequences for educational and research institutions, the educators who work there, and the pupils and students who study there.

📢 I appeal to our colleagues—the ministers of education and science and the chairs of parliamentary committees on education and science across Europe. These attacks cannot keep being met with nothing more than another statement of concern.
Every such incident must be properly documented, assessed under international law, and taken into account when making decisions on holding russia accountable, including through further sanctions.

📢 I also want to address our friends and partners in the European Union.
Back in 2022, the European Parliament recognised russia as a state sponsor of terrorism and a state that uses means of terrorism. Yet the European Union still has no dedicated legal mechanism for placing states on such a list with clearly defined legal consequences.
The position we have consistently advocated is that this mechanism must be established, and the russia must be placed on the corresponding list.

📢 I also appeal to Ireland, which currently holds the Presidency of the Council of the European Union. I urge Ireland to use its presidency to advance EU efforts to hold russia accountable for systematic attacks on civilian facilities, particularly educational and research institutions, and to support work on establishing a legal mechanism for designating states as sponsors of terrorism.

‼️ I call on our European partners to further intensify sanctions pressure on russia and to hold those who order, organise and carry out these strikes personally accountable.
Because what is at stake today is the most precious thing of all—human lives.
A person’s right to go to work and return home. A child’s right to attend school or preschool. A student’s right to study. A scientist’s right to work in their laboratory.

➡️ And russia must have neither the power nor any hope of deciding whether Ukrainians enjoy these rights whenever it launches another drone or missile at our civilian facilities.

That is precisely why every such strike must have concrete legal and political consequences, as well as consequences in the form of sanctions!

Сьогодні, 28 вересня, о 13:32, у звичайний робочий понеділок російський безпілотник вдарив по будівлі Президії Національної академії наук України у Києві.

😔 Внаслідок атаки загинули двоє людей, ще семеро постраждали. Двох людей вдалося врятувати. Пожежа охопила покрівлю, другий і третій поверхи будівлі на площі 900 кв. м.

🙏 Невимовний біль. Співчуття рідним і близьким загиблих. Швидкого одужання всім постраждалим.

На зараз усі аварійно-рятувальні роботи завершено. Дякую усім рятувальним службам.

На жаль, є щонайменше 1 загиблий((

У Києві після падіння ворожої "Герань-5" горить будівля Національної академії наук України у Шевченківському районі.

У будівлі є люди. Екстрені служби вже прямують на місце.

🚀Підтримати🤝_✅✅_🤝

🚀Приєднатися до ZN.UA

Жахливий терористичний акт в самому центрі Києва! Держава-терорист вдарила реактивним дроном в серце української науки, в Президію Національної академії наук України!
В будівлі знаходяться люди. Сподіваюсь, всі живі. Молимось за кожного.