Вирок суду тут - https://reyestr.court.gov.ua/Review/140073573

Отже, згідно вироку ОСОБА_5, працюючи заступником начальника вагонного депо та маючи повноваження контролювати ремонт вагонів, запровадив неофіційну оплату за прискорення ремонтних робіт - 2 000 грн за кожен вагон.

У вересні 2023 року представник приватного товариства, яке мало договір із депо на ремонт вантажних вагонів, звернувся до ОСОБА_5 з питань організації ремонту. Під час спілкування ОСОБА_5 повідомив про необхідність сплачувати по 2 000 грн за пришвидшений ремонт кожного вагона.

Надалі було зафіксовано два випадки одержання коштів.

6 листопада 2023 року ОСОБА_5 визначив до сплати 11 000 грн за ремонт чотирьох вагонів та поглинального апарата. Ці гроші були перераховані директором товариства на банківську картку матері ОСОБА_5, після чого представник товариства надіслав ОСОБА_5 у Viber квитанцію про переказ.

4 грудня 2023 року ОСОБА_5 назвав наступну суму - 26 000 грн за ремонт чотирьох вагонів, стоянкового гальма та трьох колісних пар. Цю суму також перерахували на картку його матері двома платежами - 10 000 і 16 000 грн.

Таким чином, за двома встановленими епізодами ОСОБА_5 фактично отримав 37 000 грн.

Дії кваліфіковано за ч. 3 ст. 368 КК України як повторне одержання службовою особою неправомірної вигоди, поєднане з її вимаганням.

Отже, за неправомірну вигоду в сумі близько 800 доларів особа отримала 5 років реального позбавлення волі з конфіскацією майна, тоді як у справах із багатомільйонними чи навіть мільярдними збитками за результатами угод можливі перекваліфікація та штраф.

Якщо в тебе немає ресурсів для угоди та виконання передбачених нею фінансових зобов’язань - відбуваєш реальне покарання.

Якщо ж такі ресурси є, у тому числі для "благодійних внесків", - можливі перекваліфікація, штраф і фактичне уникнення позбавлення волі.

Отака держава.