Підвал Сета

Я дуже давно хотів написати щось про мафію. От, власне, час настав.
Я буду не я, якщо не зроблю принаймні один мем

Другий розділ вже доступний до читання.
Максимально крихітний, займе не більше хвилини вашого часу.

Публікуватиму нові розділи щовівторка і щочетверга

Шановний, це занадто потужно

Я закінчив редагування🙌🏽
Робота зайняла більше (набагато більше) ніж просто дві-три години, але я задоволений результатом.

Мені дуже важливо отримати фідбек, адже я хочу розвиватися, а не вперто заявляти, що я шикарний автор і мені нема рівних (абсурд, завжди є куди рости).

Я публікуватиму «Тихі молитви» на Wattpad частинками, тож якщо вам цікаво — заходьте почитати

Якщо не знали, то тепер будете в курсі, бо я не знав.

Я закінчив школу в 2019 році, а згідно з інформацією від ШІ саме тоді змінили правопис. Шо ж, вчимося спочатку (тут звуки зітхань відчаю)

Я таки взявся за редагування чернетки «Тихі молитви».

Мене переповнюють найрізноманітніші емоції. Повернутися в цю атмосферу приємно, але, як би дивно не звучало, ще й лячно.

Ненавиджу сьомий розділ☁️🌈☁️

Сам написав, сам пережив емоційну бурю, але хіба воно дивно?

Сьогодні святкує день народження прекрасний чоловік, завдяки якому я підсів на жахи і книги загалом.
Ніколи не забуду, як пізно вночі дочитував «Кладовище домашніх тварин» і мене пересмикнуло від фрази про наркомана з ножем за вашими дверима🤌🏽
Не забуду, як просльозився на сторінках «Зелена миля» і як тричі прочитав «Біллі Саммерс».

Не можу не згадати й про те, що саме творчість Кінга вплинула на мій стиль письма (по-моєму це очевидно, а як ні, то тепер підтверджено).

Пане Кінг, здоров'я і натхнення вам!

Ну подібні фото Джоша це просто 🛐🙌🏽

З якоїсь радості я вирішив, що редагування першої чернетки «Тихі молитви» припадало на 15 вересня. Насправді ж позначка в календарі на 22 числі.
Воно й на краще, бо мене досі не попустило після застуди, бажання працювати подалося у відпустку, зосередженість впала на дно, а після тривалого перебування на ногах хочеться зомліти.
Тож, сподіваюсь, з понеділка таки взятися за роботу й трішки відхилити завісу, аби стало зрозуміліше, чого ж той рукопис виявився для мене таким емоційно складним.

З позитивного: я додивився перший сезон «Магічна битва» і сьогодні беруся за перегляд другого (перемога буде! Бо з незрозумілих причин кілька місяців тому я зупинився і не додивився перший сезон до кінця)

Ну що ж, панове, можемо нарешті поаплодувати інстаграму за те, що він зробив цю кнопку доступною👏🏽

Я дочитав «Хрещений батько».

Маріо П'юзо, беззаперечно, геній своєї справи. Мені сподобався стиль його письма, сама історія подана простими, зрозумілими словами. Персонажі продумані й прописані ідеально, бо викликали купу емоцій.

А тепер трохи негативу: зізнаюся, я розчарований. Спочатку було так захопливо та цікаво, а потім, десь від середини, почало ставати менш цікаво.
Події розвивалися настільки швидко, що я мусив зупинятися і думати, чи нічого не проґавив.
Але найбільше мене дратувало поводження з жінками. Я розумію, що події розвиваються в роки, коли ще навіть мої бабуся і дідусь не народились і, мабуть, ставитися до жінки, як до непотребу, було нормально.
І мені не сподобалася трансформація Майкла. Не буду вдаватися до деталей, бо вийде спойлер.

Може дивно, але найбільше мені симпатизував Сантіно, Том і Тессіо.

В цілому книга цікава, але наразі не впевнений чи буду читати «Сицилієць»

Гадаю, що тут великий опис не потрібен.

Переклад, ймовірно, не ідеальний, тож залишу коментар і в оригіналі теж.

Нехай історія Кленсі буде для кожного з нас натхненням боротися за своє життя і в жодному разі не опускати рук через невдачі

У хлопців вийшов новий альбом🥳

Пісні такі чудові (власне, як завжди).

Я щасливий, що маю можливість насолоджуватися творчістю пілотів.
Їхня музика щоразу нагадує мені, що в житті таки є щось хороше.

Впевнений, що котрась із пісень відгукнеться і вам теж