Історія, здається, залетіла, тож можна трохи побалакати.

Ораціо Барале. Пишучи основний роман я не звертав на нього уваги. Зовсім. Він планувався як персонаж другого плану. Консильєрі й консильєрі, нічого особливого. А потім я дійшов до 15-го розділу, відчув «клац» і зрозумів, що я паскуда, раз занапастив такого чоловіка.

Після останнього розділу залишилася «яма», тому сів за альтернативне відгалуження, твердо вирішивши — все, він житиме, матиме більше «екранного» часу.
Так персонаж другого плану, «консильєрі й консильєрі» став тим, чию лінію прописувати було найцікавіше.

Ім'я обирав навмання. Вийшло співзвучно з Горацієм. На початку роботи завжди підглядав у нотатку, перевірити, чи правильне закінчення використав. Врешті-решт вибором залишився задоволений. Це додало їм маленьку нитку зв'язку ще до того, як усе закрутилося.

Публікація альтернативки в понеділок, середу та п'ятницю. Сподіваюсь, кожен новий розділ затягне в «сім'ю» ще дужче