🎀 Я у мами парфумер 🧪

Дивитись його складно. Але треба було вийти за межу лінійного сюжету про вбивцю, який робив із своїх жертв парфуми.

Як на мене, стрічка між сценами розповідає про темну сторону парфумерної індустрії.

— Інтелектуальне безправ'я: Джузеппе Бальдіні, вчитель головного героя, використав його, щоб просто скопіювати популярну роботу конкурента та заробити на цьому.

— Сучасне рабство: на великих виробництвах ефірних олій часто використовували (та й, певне, зараз це роблять) низькооплачувану важку працю, щоб просто отримати більше прибутку. По суті, на очах глядача відбувся спрощений процес створення дюпу.

— Монополізація ринку та знань: більшість парф.компонентів виробляється лише декількома компаніями. Офіційну професію парфумера можна отримати лише у парі навчальних закладів та внутрішніх шкіл тих же компаній. За непідйомні для багатьох гроші, звісно.

— Однобокість споживачів: коли "ідеальний аромат" із убитих жінок постав перед публікою, всі присутні на страті головного героя різко забули про те, що він зробив для його створення.
Це мені нагадало про те, як частина українців досі купує парфуми із корінням, що тягнеться до країни-терориста через бренд або автора (згадаємо покатушки Олівьє Креспа на росію), та виправдовується "гарним запахом".

В підсумку, злочини Жана-Батиста Гренуя можна трактувати як загальну масу шкоди, яка бізнесом може приховуватись на шляху до створення комерційно ідеального продукту.

Для цього використовують ізопрен, який добувають із лігроїну (однієї з легших фракцій нафти). За участі натрієвого каталізатора дві молекули ізопрену об'єднуються (димеризуються) в молекулу мірцену.

І вже цей мірцен у великих масштабах використовують для синтезу різноманітних парфумерних сполук, часто ідентичних натуральним

Так, звісно, що можливо.

Як на мене, це буде композиція з великою дозою геосміну (молекули, яка відповідає за запах сирості та цвілі) чи чогось подібного.

З інших нот одразу бачу землистий ветивер та гіркуватий гальбанум. Але це все, що приходить першим у голову.

Взагалі, саме цей аромат може піти у розробку вельми скоро.

Ой, це ж я знову палю контору Ні-і-і-чого вам не казав ;)

Хотілось би, насправді.

Як я раніше писав, мої коти пахнуть для мене соняшниковим лушпинням. І в голові досі є думка довести цю ідею шорсткої насінини як образу сільського кота

Злегка волога шерсть, масне соняшникове насіння, пухнастий мускус — все це для мене вибудовує "котячий" образ

Але поки мій рівень знання матеріалів поки не дає навіть уявити, як відтворити би цю грань соняшника, а не просто традиційно квіткову 🥲

Тому це лишається нотаткою на майбутнє

Якщо коротко, то життєві обставини.

В будинку в селі живуть мої батьки та брат. Але вся родина по особистим причинам поїхала за кордон, через що двір опустів. Тому мені ще в жовтні запропонували пожити в селі та приглянути за домом та двором.

Та уже на початку лютого мама та брат мають повернутись у село, а я — в місто (але цей момент ще вирішується).

Дуже скучив за своєю лабораторією + треба порозсилати всі ті гори парфумів, що ви назамовляли 😅

Безперечно, як і всяка інша жива істота поряд.

Насправді, зараз мої коцики і цуцики — єдина компанія у селі та велика мені підтримка. Бо і на душі легше, коли у дворі хвостики вошкаються.

Також вони дисциплінують, особливо нині: їх треба і прогодувати, і теплий сховок дати. Заради цього можна й прокидатись.

Хоч я їм так і не дав імен, їх щиро люблю. І вони мене теж, мабуть 🐈