Руда стерлядь про книжки

📚Поповнення на поличках

Це я скупилася в Книголенді ❤️І які ж вони молодці! Попри все, продовжують працювати й відновлювати свої прєлєсні акції. Зокрема чарівну «Книги місяця» 💕

А там десь на задньому плані - «Вінтер», яку я дочитаю сьогодні вночі або вже завтра, і котка, яка категорично не хоче покидати диван. 😴

✨✨Ну, то ви ж бачили, яка надворі погода. Я її прекрасно розумію

Руда стерлядь про книжки

Нє, ну «тузики-кораблики» - це дійсно добре, але текст усе ж таки не завадило б вирівняти.

🍂Та й тире в діалогах не прохлопувати…

Не така вже й погана книга, щоб забивати на такі штуки

Руда стерлядь про книжки

🌟Міхаель Бар-Зохар, Ніссім Мішаль «Моссад. Найвидатніші операції ізраїльської розвідки»

Ми з коткою дочитали 👌
Ну що сказати… До повномасштабної війни я, мабуть, верещала б від захвату. Зараз це просто дуже цікава книжка про розвідку. А з огляду на те, що витворяють наші розвідслужби, не всі операції описані в книзі вразили

🤩Внутрішня кухня Моссаду, безперечно, вражає, і про це справді цікаво читати. Проте знаєте, тут навіть стовідсотково програшні, як то кажуть, провалені місії подаються дуже файно. Тому… неупередженість - це точно не про цю книжку

Трохи критики не завадило б. Бо я як читачка бачу, де агенти конкретно лоханулися, а автори дуже обережно формулюють щось типу

«Це було ризиковано, але інакше ніяк».

*Ну-ну. Ми з коткою не віримо*

🤩Окремо хочу відзначити стиль письма. Для мене це не сухий нонфікшн, а радше шпигунський роман. Тут тобі й гучні кейси, і викрадення Айхмана, і діяльність легендарного шпигуна Елі Коена. Словом, є що почитати.

Ну, цікаво-цікаво. Що тут ще додати? Гарна праця, яка точно варта уваги.

✨Тому #раджу, якщо любите оцю всю шпигунську двіжуху

Руда стерлядь про книжки

❄️ Зима вже близько, а це означає, що час вирушати назустріч пригодам !

Уявіть собі: безкраї засніжені простори, холодні і крижані береги, бурхливе море й кораблі, що пливуть крізь холодні хвилі. А ще тут алмази, небезпечні секрети, зради та кохання… 🌌

Звучить як ідеальний план для холодних вечорів, чи не так?

Тож ми хочемо подарувати комусь із вас справжню зимову пригоду - «Північ, якої не існує» Наталії Нестерук! ❄️

🎁 Умови розіграшу прості:

Бути підписаними на обидва блоги:

✨«Читаю_розповідаю 💋…».
✨«Руда стерлядь про книжки»

💕 Залишити свій порядковий номер під оригінальним дописом (уважно до циферок)

25.10 бездушний рандом визначить щасливчика, якому дістанеться ця книжкова пригода!

Ну що, готові вирушити на «Північ, якої не існує»? ❄️

Тоді долучайтеся до розіграшу - і нехай удача буде на вашому боці! 💕

Знайшла цікавий предзамовлення

«Необмежено придатні» — книга історика та захисника України Михайла Галущака, створена на основі його особистих щоденникових записів і листування з наставником, дослідником історії Галицької армії.

Автор почав фіксувати свій досвід із 24 лютого 2022 року, коли розпочав службу у складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила. До книги увійшли записи, зроблені протягом наступних 1366 днів військової служби.

Реліз книги — 4 листопада 2026 року.

Книга доступна для передзамовлення. Під час передзамовлення весь дохід від продажу примірників буде спрямовано на закупівлю електричного квадроцикла HIMAKS для самохідного артилерійського дивізіону 24-ї ОМБр імені короля Данила. Вартість квадроцикла — 365 000 грн.

Перші 100 замовників отримають колекційний шеврон і наклейку на автомобіль «Необмежено придатні».

Руда стерлядь про книжки

О, нормальна кімнатка….😏

Руда стерлядь про книжки

Про Нобелівську премію з літератури ви вже, напевно, знаєте. А я хочу розповісти про цьогорічну премію з фізіології та медицини.

⚪Отримали її Петер Гегеманн, Георг Нагель та Карл Дайссерот за відкриття, які привели до розвитку оптогенетики

Історія цього відкриття починається зеленої водорості. Ця водорість уміє плавати у напрямку світла. Ще в далеких 1990-х Петер Гегеманн досліджував, як ці водорості це роблять. Виявилося, що її світлочутлива система пов’язана з родопсином (білок такий) і дуже швидкими змінами іонних струмів у клітині.

⚪В 2000-х Гегеманн та Георг Нагель ідентифікували новий клас білків - каналродопсини.

Далі Карл Дайссерот разом з колегами у 2005 році перенесли ген цього білка в нейрони ссавців. Тут памʼятаємо що все почалося з водорості яка чутлива до світла. Тобто в нейроні з цим білком світловий імпульс міг практично миттєво викликати активність цього нейрона.

⚪І у 2007 році це продемонстрували в мозку живих мишей наука безжальна до мишей

Ось принцепі і надзвичайно спрощена історія народження оптогенетики

🫧До цього вчені вже могли спостерігати активність нейронів. Але було набагато складніше вибірково «взяти» певну групу нейронів і перевірити, що станеться, якщо штучно увімкнути або вимкнути саме їх.

Саме тому оптогенетика стала не просто ще одним методом реєстрації активності мозку, а інструментом для встановлення причинно-наслідкових зв’язків між нейронними ланцюгами та поведінкою.

📌За допомогою оптогенетики досліджували нейронні ланцюги, пов’язані зі
*️⃣страхом,
*️⃣залежністю,
*️⃣сном,
*️⃣рухом,
*️⃣пам’яттю,
*️⃣психічними розладами.

І не просто спостерігали за певною групою нейронів під час поведінки, а активували її штучно й дивилися, чи зміниться поведінка.

⚪А в майбутньому найбільш реалістичних напрям цього методу в сфері медицини- відновлення зору.

При деяких формах дегенерації сітківки фоторецептори гинуть, але частина наступних нейронів сітківки залишається живою.

⚪Ідея полягає в тому, щоб за допомогою генної терапії доставити в ці клітини ген світлочутливого білка.

Тоді клітина, яка раніше не сприймала світло, може стати своєрідним «штучним фоторецептором».

Поки йдеться про дуже грубе відновлення зорової функції: сприйняття світлових сигналів та певних візуальних об’єктів, а не повернення повноцінного високороздільного зору. Але це все одно вау ❤️

Руда стерлядь про книжки

Читаю і думаю, що повністю розумію цього агента. От на всі 100

В якийсь момент я зрозуміла, що в мені живе не лише ненависть до русні. Насправді там набагато більше саме відрази й огиди.

Ненависть це емоція, яка тримає в напрузі. А огида… ну це зовсім інше. Це майже фізичне відчуття…

Не просто «ненавиджу».
А «мені огидно від самої думки про них».

Руда стерлядь про книжки

Яку цікаву статтю прочитала на ніч…

У Франції новий срач 😌
В центрі подій - роман «C’était ça ou mourir» Thélyson Orélien (письменника квебекського й гаїтянського походження)

Його дебютний роман розповідає про молодого гаїтянського вчителя, який через насильство й небезпеку змушений тікати з країни.

🌺Роман став однією з літературних сенсацій сезону: продано понад 35 тисяч примірників, переклади (я так зрозуміла, що підписано договори на переклад) більш ніж 20 мовами, і сам роман номіновпн одразу на кілька головних французьких літературних премій вражає, та?

Але🤨

21 вересня анонімний акаунт заявив, що прогнав уривки роману через AI-детектор і той нібито показав майже 100% ймовірність AI-тексту.

І понеслося.

Автор це заперечив ясна річ. пояснив, що це особливості письма гаїтянською та карибською літературною традицією.

✨І тут питання

Чи можемо ми взагалі використовувати AI-детектор як доказ того, що текст написала машина?

Бо детектори не читають думки автора. Вони аналізують статистичні закономірності. І якщо текст написаний нестандартною мовою, яка не дуже вписується в ті мовні патерни, на яких такі системи навчені, результат може бути дуже сумнівним.

✨Але є й інше питання.

Якщо письменник справді використовує AI - де проходить межа між інструментом і співавтором?

✨Допомогти з дослідженням?
✨Відредагувати текст?
✨Підказати структуру?
✨Переписати абзац?
✨Написати половину роману?

А далі ця історія стала ще цікавішою.

25 вересня Académie Goncourt виключила роман зі свого списку, але уже не лише через підозри щодо використання AI, а й після появи звинувачень у плагіаті. Сам автор звинувачення у використанні AI заперечує.

Тож ключове питання статті не про конкретний роман, а

як ми будемо визначати авторство в епоху, коли машина вже здатна писати текст, а людина - не завжди може довести, що написала його сама?

Руда стерлядь про книжки

Оооо я знаю, що мені потрібно…

Руда стерлядь про книжки

Дивлюсь, що новенького, а тут…
Київ Пекельний 🐈‍⬛
Останнім часом саме так і відчувається…

А загалом це новий паранормальний детектив.

В Києві з нечистю завжди жили біч-о-біч, поважно, але без дружби. Тож коли містом прокочується низка вбивств, що людей, що нечисти, справу вішають на молодого поліцейського, його наставника та… провидицю. Най розбираються, чи то на ґрунті ненависти, чи міжконфесійні чвари.
І поки Київ у пекельній спеці чекає на третє поспіль затемнення, первісне зло у нетрях китаївських печер ладне покласти край і місту, і всім його різнорідним мешканцям.

Очікується в грудні. Замовити тут

Руда стерлядь про книжки

🌟«Сучасна теорія грошей» Рендал Рей

Десь на початку книги була фраза

«цей посібник».

Ну так… це і є посібник щедро приправлений твердженнями про людську природу й американську культуру. Останні мені, чесно кажучи, були не дуже то й цікаві.

🍁З економікою я знайома недостатньо, щоб критично оцінити все, що тут написано. Тому можу говорити радше про те, як сприймала книгу сама.

Автор добре пояснює концепції, які я вже десь чула, але особливо в них ніколи заглиблювалася.

🍁Розповідає про різницю між Федеральним резервом і Казначейством, про взаємозв’язок між іноземними та внутрішніми рахунками, а також про ще багато речей… і по правді, не розумію нащо я це все читала…бо і не сильно і цікаво було

Але. Я не маю достатньо економічної бази, щоб перевірити, наскільки коректно автор усе тут пояснює 🦊

Загалом залишилося відчуття підручника. Деякі моменти було адекватно важко сприймати, деякі - цікаво. Але захоплення не сталося.

Читаємо.

Руда стерлядь про книжки

😋Киця навіщось вирішила лизати нову книгу (сфоткати не встигла, але повірте мені на слово). Чи то натякає, що в першу чергу їй треба корм…

Цю новинку я дуже чекала. З таким засиллям книг на полиці вже не знаю, коли її прочитаю, але чекала дуже 🙃

Руда стерлядь про книжки

🌟Сіжань Джей Джао «Залізна вдова»

Випадково прочитала книжку… ой ☺️
Не планувала аж так швидко, але напрочуд гарно пішло.

Тож, я знала, що це гарна книжка, але нічого особливо не очікувала. І сама тому трохи здивувалась самій ідеї. Ну просто зрозумійте мене, я пам’ятала, що на книжку багато позитивних відгуків, але взагалі не пам’ятала анотації ну а прочитати анотацію на звороті книги - то для слабаків і хоч приблизно, про що там.

«Коли сестра вісімнадцятирічної Ву Дзетянь гине, вона вирішує помститися, тому йде до лав армії, що боронить світ від космічних загарбників. Хризаліда, тобто бойова машина під назвою “Дев’ятихвоста лисиця”, підпорядковується їй — і в Дзетянь прокидається сила, що стрясає землю. Отже, тепер їй до снаги не просто помста, а ще й цілковитий бунт проти всієї зашкарублої системи суспільства. Що буде, коли її, Залізну Вдову, примусять працювати з Лі Шимінем, Залізним Демоном і пілотом “Жар-птаха”?»

😉Забігаючи наперед, скажу, що для себе я оцінила книжку на 4,5/5.

Книга реально дуже швидко читається. І вона тримала мене в напрузі, попри те, що я періодично закочувала очі від нальоту «Мері Сью».

😉Усе дуже епічно, швидко і динамічно. Як на мене, тут немає штучного затягування сюжету. Навіть навпаки - моментами все відбувається аж занадто швидко.

Наприклад, поліамурні стосунки. Там усе розвивається просто галопом, але при цьому в сюжет вони вписалися доволі гарно.

Книжка має таку анімешну атмосферу… але от зараз пишу і думаю, що нє, це все ж таки більше POWER RANGERS. Точно… павер рейнджерс ін спейс 😘

😉От реально. Бойові машини, круті пілоти, неймовірні здібності, космічні загарбники, епічні битви, пафосні моменти - усе максимально масштабне і кінематографічне

А тепер до того, що мене трохи дратувало. А є тут в таке…🍑

Об’єктивно я бачу певні провали в самій історії.

‼️По-перше, світобудова…

Герої борються з типу з прибульцями, але що це взагалі за конфлікт, що за технології, що за боги… майже не пояснюється. Хотілося б трохи більше розуміння того, що, і куди всі рвуться…

‼️По-друге, тема жінок.

Порядки світу- це утиск жінок.
Головна героїня - феміністична ікона, що випередила розвиток свого суспільства

І у мене питання: «як вона стала такою???».

❔Там світ, де до жінок ставляться ну прям дуже погано. Родина головної героїні, плекає ті самі цінності, що й решта суспільства. Але сама пані Ву раптом настільки впевнена в собі, що бореться з сексизмом. Постає проти несправедливості. Бачить культивування насилля жінками серед жінок на прикладі своєї родини. Дєрзко і дуже рєзко вступає в словесні перепалки з усіма, навіть з сильними її світу.
Це конєшно прекрасно, але ж не з неба це все падає.

💕Проте це все мені не завадило. Книга все одно розважила мене.

Враження в мене позитивні.

Це добротне YA-фентезі, яке я прочитала дуже швидко й отримала від нього задоволення. А що ще треба він книжки?
Мені зайшли ці Power Rangers Вибачаюсь. Залізні вдови й демони. Тож для відпочинку і розгрузки нервової системи - дуже #раджу.

Руда стерлядь про книжки

🌟«Засуджений на страту» Наталка Данькова

Це фентезі на релігійну тематику невпевнена, чи так коректно казати, але оце саме «фентезі на релігійну тематику» , на мій погляд, максимально пояснює книгу

💮Я далеко не всі відсилки авторки змогла до кінця зрозуміти… тут і біблійні тексти, і міфологія, і історія, і метафори… але я насолоджувалася текстом.

Тут дуже гарна мова. Трохи наче з казки, трохи наче римована, але водночас плавна.

🎀Сюжет, герої та сама атмосфера дуже тісно переплітаються між собою. Це взагалі такий класний мікс, що якби з цього салату забрати хоча б один інгредієнт - усе розвалиться і полетить просто в нікуди.

Події відбувається в княжому місті. По ходу справи ми розуміємо, що це Київ, хоча ніде прямо не говориться. Проте, як то кажуть, знаки будуть.

🌟Браму в місто охороняє архистратиг Михаїл, через що місто неможливо взяти, коли він стоїть на брамі з мечем у руках.

На цьому фоні - п’ятеро князів, їхні стосунки один з одним, з дітьми, стосунки між їх дітьми, ну і з різними там чистими та нечистими силами.

🌟Ще раз: тут так майстерно переплітається історія, атмосфера, релігія та казка, що я не могла відірватися від книжки. #раджу

Руда стерлядь про книжки