Злочин та Кара

Спонтанні повстання — безглузді та безпощадні…

Популізмом було б виголошувати злочинною будь-яку мобілізацію з боку влади. Але й виправдовувати всі її механізми означало б осліпнути до злочинів можновладців.

Характер цієї війни, війни проти імперіалістичної агресії та за національне визволення, є подвійним — вона ведеться як пригніченими класами, так і буржуазією; одночасно, буржуазія контролює повноту політичної влади і завжди готова зрадити інтереси народу.

Ця суперечність — суперечність між народом та буржуазією — виражається у всіх сферах суспільного життя. Війна ведеться руками народу та в інтересах народу, але керується бюрократами та буржуа.

Мобілізація так само здійснюється за рахунок народу, одночасно з тим і в інтересах народу, але під керівництвом буржуазної влади паразитів та плутократів та створеною цією системою карально-бюрократичного апарату ТЦК.

Спонтанні повстання мають рису закінчуватись так само як це. Повстання натовпу без програмних цілей та власних організації безсиле перед лицем карного апарату держави.

Повстання без цілей та методів, позбавлене усвідомлення учасниками власної інтересів, але, все ж таки, повстання народне живиться лише примарним сентиментом та відчуттям несправедливості на якій стоїть сучасна влада.

Вирішення проблеми злочинних методів мобілізації безглузде та шкідливе шляхом відмови від мобілізації та неможливе без відповідального перед народом керівництва, що, одночасно, є органічною частиною самого народу.

🌟РевДем