Революція: Соціальна/Національна/Демократична (?)

Ми послідовно просуваємо тезу про нерозривність соціального, національного та демократичного визволення народних мас. Однак, постановка такого питання ставить перед нами необхідність відсіяти всю термінологічну плутанину, що оточує таку єдність.

Соціал-демократія та Демократичний соціалізм

Протягом XIX та XX століть термін «соціал-демократія» розумівся в іншому значенні, по відношенню до сьогодення. Соціал-демократами називали себе революційні марксисти, як Ленін чи ранній Донцов. Але соціал-демократами себе називали й опортуністичні сили всередині марксизму. Соціал-демократія в своєму старому розумінні охоплює й наші погляди.

Лише внаслідок ліквідації влади рад та пізнішого Сталінського Термідору західна буржуазія остаточно привласнила собі гасло соціал-демократії, розуміючи під «соціал» — створення соціальної держави класового компромісу (тобто опосередкованої диктатури буржуазії), а під демократією — збереження ліберальної демократії всупереч створеної видимості соціальних реформ.

Натомість водночас більш ширше та більш «ліве» розуміння соціал-демократії отримало назву демократичного соціалізму. На відміну від старої лівої та революційної соціал-демократії, сучасний демсоц зберігає лише видимість горизонту руйнування капіталізму, відкидаючи революційний розрив з диктатурою буржуазії.

Обидва терміни сьогодні спотворені буржуазним розумінням демократії, що передбачає опортунізм, реформізм та збереження диктатури буржуазії під виглядом класового консенсусу.

Націонал-комунізм

Термін націонал-комунізм виник лише як спроба сталінського режиму дискредитувати соціалістів, що викривали соціал-імперіалістичну суть радянської системи.

Ніякого націоналізму, в буржуазному розумінні обʼєднання пригнічених класів з пануючим класом заради єдиних «національних інтересів», у тих самих націонал-комуністів не було.

Конкретний аналіз конкретної ситуації, який послідовно застосовували «націонал-комуністи» протистояв як буржуазному націоналізму, так і союзу абстрактного інтернаціоналізму ж великодержавним шовінізмом.

Революційна Демократія

Революційна боротьба народних мас не терпить примирення з будь-якою формою анти-народної диктатури. Демократія, як і будь-яка істина, має бути конкретною — тобто владою нації-народу вільною від національного та соціального пригнічення. Так само революційна боротьба народних мас має бути завжди конкретною боротьбою — національно-визвольною боротьбою проти імперіалізму та соціально-визвольною боротьбою проти власної буржуазії та бюрократії.

🌟РевДем