Марксизм Донцова

Дмитро Донцов на сторінках вітчизняної історії залишається, суперечливим мислителем, але все ж таки мислителем та ідеологом реакційного українського націоналізму. Весь український націоналізм до остаточної поразки української революції 1917-1921 рр. залишався, якщо і не соціалістичним, то лівим. Єдність питань національного та соціального визволення була ключовою для всього українського політичного життя.

Донцов був одним із перших мислителів, що в рамках українського національно-визвольного руху найбільш відверто повернули на бік реакції. Але до того як стати ідеологом правиці, Дмитро Донцов був одним з найвідоміших мислителів української революційної соціал-демократії.

Донцов в своїх працях, за допомогою точного та конкретного марксистського аналізу, показав зростаючу протягом історії революційну потугу національно-визвольної боротьби пригнічених народів.

Націоналізм пригніченого народу, що спершу постає як реакційна сила, пізніше поступово переходить на програму соціального визволення як необхідності для визволення національного.

Осліпши до власних теоретичних виводів, Донцов перейшов до реакційного націоналізму, впливаючи на ідеологію національно-визвольних організацій УВО, ОУН і, пізніше, УПА.

Але щоразу найбільш дієва частина організації скидала з себе реакційні елементи ідеології, залишаючи реакціонерів поза історичного процесу. Спочатку крайова ОУН відокремилася від ОУН Мельника та його реакційної ідеології, пізніше вже під впливом молодого покоління, що очолило УПА та УГВР, вже Бандера та його ідеологія стали реакційними та були відкинуті на користь соціал-демократичної програми.

Донцов же залишатиметься блискучою, але й трагічною постаттю українського національно-визвольного руху. Донцов завдяки свому аналізу вірно передрікав розвиток національного руху, але сам пізніше опинився поза його історичним розвитком.

🌟РевДем