Як бачимо, у революції при визначенні завдань і цілей боротьби не завжди доцільно окреслювати ці завдання в математичній відповідності зі станом так званих реальних сил. Метод точного математичного обрахунку в революції часто може ставати не чинником зростання руху, а його гальмом. Революція, як ми вже на це вказували і як це, напевно, кожному добре відомо з нашої повсякденної революційної практики, — це в багатьох випадках передусім відвага: відважні цілі й відважна боротьба за ці цілі.

Колись Маркс влучно назвав революцію «локомотивом історії». Таким «локомотивом історії» революція є саме завдяки цьому властивому всім революціям елементу відваги: відважним цілям і відважній, фанатичній боротьбі за ці цілі завжди спершу ще незначної революційної меншості.

Коли б такої відваги ми не мали, ми не могли б рухатися вперед.

У цьому випадку ми мусимо значною мірою покладатися на такі величини, що не піддаються точному обрахунку, як

прагнення українських народних мас до незалежності, яке ніколи й ніким не може бути цілком знищене; на дух спротиву проти гноблення й експлуатації, який завжди мусить виникати скрізь там, де таке гноблення існує; на сили народу, який завжди ненавидить неволю і завжди буде боротися за правду, за вільне життя; на нашу здатність і вміння використати всі ці моменти в інтересах визвольної боротьби; на наш фанатизм; на наші високі революційно-моральні якості.