Буржуазний анти-імперіалізм

Україна, Газа, Іран, Венесуела та багато інших прикладів імперіалістичної політики «Великих Держав» за останні роки зробили очевидною для народних мас по всьому світу основну суперечність сучасної системи — суперечність між імперіалізмом та анти-імперіалізмом.

Нас не має дивувати, що обидва табори імперіалістичного протистояння постійно виправдовують свою політику захистом національних інтересів. Риторика, що виправдовує напад на іншу країну завжди підкріплюється внутрішньою необхідністю захисту інтересів суспільства. При тому, показово, що не тільки Китай та РФ виправдовуються протистоянням західному імперіалізму, але й адміністрація Трампа постійно повторює тезу про протистояння ліберальному глобалізму демократів.

Проблема полягає в тому, що абстрактне розуміння імперіалізму ігнорує аналіз ряду суперечностей, що складають суть імперіалізму:

1) Суперечність між різними імперіалістичними таборами;

2) Суперечність між національною та компрадорською буржуазією в колоніях;

3) Суперечність між дрібною буржуазією та монопольною буржуазією в метрополіях.

Буржуазний «анти-імперіалізм» в різних своїх масках характеризується ігноруванням решти суперечностей заради зведення імперіалізму до його вузького розуміння.

«Колективний Захід» та «Багатополярний світ» протистоять один одному в імперіалістичному конфлікті за перерозподіл світу.

Національна буржуазія разом з трудовими масами та компрадорська буржуазія разом з імперіалістичним капіталом в залежній країні протистоять один одному в конфлікті за національну самостійність.

Дрібна буржуазія та монопольна буржуазія всередині держави-імперіаліста протистоять один одному за перерозподіл капіталу всередині країни.

Жодна з зазначених фракцій в імперіалістичному протистоянні не протистоїть імперіалізму як такому. Західний імперіалізм протистоїть російському та китайському. Консервативний імперіалізм дрібної буржуазії протистоїть ліберальному імперіалізму корпорацій. Навіть національна буржуазія колонії за першої ж можливості зраджує народні маси — заради протистояння власній метрополії, вона гуртується з іншим імперіалістичним табором.

Єдиною анти-імперіалістичною силою, що може втрутитись в протистояння імперіалістичних фракцій — є пригніченні народні маси колоній та метрополій. Народні маси колонії мають ситуативного союзника у вигляді національної буржуазії, народні маси метрополії протистоять буржуазній диктатурі один на один.

Саме тому, і ленінський, і маоїстський підхід до революції досі актуальні. Протистояння буржуазній диктатурі в метрополії буде успішним в найбільш слабкій країні імперіалістичного табору. Протистояння імперіалізму в колоніях та напів колоніях вимагає проводу трудового народу в ширшому блоці національних класів.

Національна революція та націоналізм як такий виконують прогресивну роль доки служать ділу звільнення народних мас в протистоянні імперіалізму.

🌟РевДем