[Переїзд] Відлуння у темряві.⋆♱

[Переїзд] Відлуння у темряві.⋆♱ pinned «So, якщо вам усе ще цікаві мої історії, мій шлях або просто я як автор буду дуже рада бачити кожного в моєму новому тгк: тиць← також буду дуже вдячна за репост!»

Channel name was changed to «[Переїзд] Відлуння у темряві.⋆♱»

So, якщо вам усе ще цікаві мої історії, мій шлях або просто я як автор буду дуже рада бачити кожного в моєму новому тгк: тиць←

також буду дуже вдячна за репост!

Вітаю! Лунар на зв’язку.

Я не з’являлася тут усе літо, але не думаю, що хтось був цим здивований.

Але цього разу я, мабуть, більше не хочу вигадувати собі виправдання. Бо їх немає.

Останнім часом у моїй голові було надто багато думок про себе, про свою частинку у фікфайті, про цей канал, про те, що я взагалі роблю і навіщо продовжую це робити. Я довго крутилася навколо цього намагаючись знайти якийсь компроміс, переконати себе що це тимчасово.

Але, зрештою, усі дороги привели мене до одного й того самого висновку, який зараз буде найкращим рішенням для мене.

Хочу сказати чесно: з часом я перегоріла до того, що роблю.

У мене більше немає того запалу, мотивації й натхнення, які два роки тому підштовхнули мене створити цей канал. І, якщо подумати, у цьому немає нічого дивного, чи не так?

Люди змінюються разом із своїми інтересами, й те, що колись викликало захват одного дня може просто перестати викликати ті самі емоції. Врешті-решт ніщо не вічне.

І все ж мені дуже дивно це писати... Як взагалі пояснити свої почуття до чогось, що протягом двох років було настільки великою частиною мого життя?

За цей час справді було багато злетів і не менше падінь. Були моменти, коли хотілося кинути все, закрити канал, видалити любу згадку про себе й більше ніколи не повертатися до фікфайту. Були моменти, коли я почувалася абсолютно бездарною, коли мені здавалося, що все, що я пишу було недостатнім.

Були сльози, сміх, втрачені нерви, а ще були ви.

За ці два роки я зустріла неймовірну кількість хороших людей, які читали мої роботи, чекали на продовження, писали коментарі, підтримували мене в моменти, коли я сама вже не дуже вірила в те, що я, в біса роблю.

Тому перш за все я хочу сказати: дякую. Дякую, що читали, що чекали й були моєю опорою.

Спочатку я справді думала, що найкращим рішенням буде просто закинути все це в якийсь темний ящик і забути як страшний сон. Бо в мене занадто багато страхів, невпевненості та думок, які заводять мене не у те русло.

Мабуть, найгірше в усьому цьому те, що я постійно гналася за чиїмось схваленням. Мені завжди хотілося переконатися, що я роблю все правильно, побачити якесь підтвердження того, що я достатньо хороша у написанні.

Я гналася за якимось «ідеалом», хоча, якщо чесно, досі навіть не можу нормально пояснити, що це за ідеал і як він взагалі повинен був виглядати.

І десь поміж усім цим я забула одну дуже просту річ: я ж починала писати не для цього, я починала писати для себе.

Саме тому я зрештою зрозуміла, що просто піти теж не хочу. Як би дивно це не звучало, фікрайт дав мені те, чого я не могла знайти більше ніде, а саме - я знайшла тут себе

Поміж дурними й нелогічними сюжетами, абияк прописаних персонажів, безсонних ночей, сліз та людей. І я не хочу ставити крапку там, де можна почати з нового абзацу.

Тому... О! Я переїжджаю 🌟 Навіть трохи не віриться, що я це пишу, бо це було останнє, чого я хотіла.

З цим каналом пов’язано надто багато всього. Мої перші історії, перші читачі, помилки, спроби, моє натхнення, мої зриви, моє бажання все кинути й таке саме вперте бажання повернутися знову і знову.

Але водночас я зрозуміла ще дещо - до цього каналу останнім часом я відчуваю, ніби він зв'язує мене по рукам та ногам. Дивну суміш розчарування, втоми й ненависті.

Тож на цьому все? Дякую, що були зі мною ці два роки.

І... Прощавай Відлуння у темряві, ха-ха

З любов’ю,
Лунар.

🌟 #DTAFTS

😊🙂🙂🙂🙂🙂🙂
🐈🐈 🙂🙂🙂🙂🙂🙂 🖤😊
🐈🐈 #seungnin || #синчони
🎀🎀🎀🎀🎀🎀🎀🎀🎀🎀🎀

👟Калюжі розтиналися під його кроками, і темні бризки розліталися в боки, мов пелюстки нічних квітів, осідаючи на шкіряних туфлях.
Дощ у Лондоні ніколи не був просто дощем, радше тонкою вуаллю, що огортала вулиці й втомлених людей, що поспішали у своїх справах...😼

⤿𝐑𝐄𝐀𝐃 𝐌𝐎𝐑𝐄... 🤩

⬛🤩🤩🙂🙂🙂🙂🙂🙂
🤩🤩🤩 🙂🙂🙂🙂🙂🙂
🤩🤩🤩 𝕽𝖎𝖆 × 𝕷𝖚𝖓𝖆𝖗
• 𝐏𝐀𝐑𝐓 𝟏; Вийти за хлопця? •

👁️🩹 😊 𝐖𝐀𝐑𝐍𝐈𝐍𝐆 😊😊
👁️👁️ у цій роботі присутні сцени насильства, опис вбивств, згадки наркотиків, алкоголю та залежностей, а також теми, пов’язані з травмами та морально неоднозначними рішеннями персонажів.

⬛: Вони не збиралися ставати близькими. Вони щиро ненавиділи цей шлюб. Лі Мінхо просто робив свою роботу, зціпивши зуби, а Хан Джісон намагався остаточно не злетіти з котушок у пастці, яку їм обом влаштували. Але жити під одним дахом і брехати в очі щодня виявилося занадто складно.

Будь-яке рішення неминуче розіб'є їхні життя на друзки.

↓ 𝐑𝐄𝐀𝐃 𝐈𝐍 𝐓𝐇𝐄 𝐂𝐎𝐌𝐌𝐄𝐍𝐓𝐒 ↓

𝐏𝐀𝐈𝐑𝐈𝐍𝐆; #minsung 𝐚𝐧𝐝... #hyunmin; #chanlix; #ryuryeong; #???

[#kage]

🙂🙂🙂🙂🙂🙂🙂 | 24 ʏ.ᴏ

🖤 біле світло монітора на обличчі; шурхіт шовку; чужі секрети; келих сухого вина; тиха усмішка; холодні пальці; золоті відблиски нічної Йокогами у вікнах; вимкнений звук повідомлень; правда, подана під правильним кутом; втома, яку ніхто не має побачити;

🖤 BANKS — "Goddess"

🙂🙂🙂🙂🙂 🙂🙂🙂🙂🙂🙂🙂 | 24 ʏ.ᴏ

👟 минулі перемоги; запах старого спортзалу після тренування; потерта шкіра баскетбольного м’яча; тепле світло вечірніх ліхтарів на порожньому майданчику; подряпані коліна; незакінчені розмови; стиснуті кулаки в кишенях; дім, який він сам покинув; дім, до якого тепер страшно повертатися;

🎧 TOM ODELL — "Heal"

🙂🙂🙂 🙂🙂🙂🙂🙂🙂🙂🙂| 24 ʏ.ᴏ

🌟світло настільної лампи о четвертій ранку; рівно складені конспекти; дорогий годинник на занадто худому зап’ясті; холодна плитка ванної під босими ногами; стримана посмішка, від якої болять щоки; запах кориці й паперу;

🤩 The Weeknd — "Take Me Back To LA"